Туреччина укладає довгострокову угоду про СПГ з Total Energies

Туреччина підпише довгострокову угоду про скраплений природний газ (СПГ) з Total Energies наступного тижня в Х’юстоні, повідомили Middle East Eye джерела, знайомі з питанням.

10-річна угода охоплюватиме період, починаючи з 2027 року, повідомили джерела, відмовившись уточнити обсяг СПГ, який буде постачено у Туреччину.

Угода є частиною серії угод, про які міністр енергетики Туреччини Альпарслан Байрактар домовився цього року.

Турецька національна трубопровідна компанія Botas підписала ще одну десятирічну угоду з Shell на початку цього місяця, яка охоплює період, починаючи з 2027 року, і постачатиме 4 млрд кубометрів СПГ на рік, який буде використовуватися для внутрішнього споживання, а також для реекспорту.

Джерела сказали, що обговорювана угода Total Energies передбачає постачання газу до Туреччини за нижчою, ніж угода Shell, ціною, але вони не стали називати точну суму.

У травні Анкара також підписала окрему десятирічну угоду з американським енергетичним гігантом Exxon Mobil на постачання країні 2,5 млн тонн СПГ на рік.

Джерела заявили, що набір угод з Shell, Exxon Mobil і Total Energies спрямовано на зміцнення позиції Туреччини у перемовинах про продовження контрактів, які почнуть активізуватися наступного року.

Альпарслан Байрактар заявив у прямому ефірі в середу, що газові контракти Botas з росією на використання трубопроводу «Блакитний потік» закінчуються 2025 року, а його довгострокові контракти на закупівлю трубопровідного газу з Іраном закінчуються 2026 року. Він додав, що 2027 року алжирська угода про СПГ з Анкарою також завершиться.

Міністерство енергетики країни оголосило, що Туреччина продовжить імпортувати 4,4 млрд кубометрів СПГ щорічно з Алжиру до 2027 року.

«Очікується, що ціни на газ наступного десятиліття значно впадуть, і ми прагнемо диверсифікувати наші ресурси в майбутньому, щоб отримати найкращі ціни для турецьких домогосподарств», — повідомило MEE джерело, знайоме з цією проблемою.

Уряд Туреччини протягом останніх кількох років намагався облаштувати газовий хаб на заході країни, прагнучи створити турецьку суміш газу з різних ресурсів для визначення ціни.

Деякі з угод, підписаних із західними енергетичними компаніями, також передбачають опцію перепродажу частини закупленого Туреччиною газу третім країнам.

Анкара, наприклад, зможе продавати газ, який постачає Shell, балканським країнам або іншим покупцям, якщо в майбутньому матиме надлишок.