Суд вдвічі зменшив заставу Тищенку у справі про пальне Курченка

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила під вартою бізнесмена Сергія Тищенка, але зменшила йому альтернативу у вигляді застави з 333 до 181 млн грн.

Про це повідомляє прес-служба АП ВАКС, не зазначаючи прізвища підозрюваного. Проте, за інформацією видання «Слово і діло», йдеться саме про Тищенка.

Як відомо, ВАКС заарештував Тищенка на два місяці. Альтернативою йому визначили 363 млн грн застави. Пізніше арешт продовжували, а заставу зменшили до 333 млн грн. Сторона захисту подала скаргу на це рішення.

«15 серпня Апеляційна палата розглянула апеляційну скаргу сторони захисту на ухвалу слідчої судді ВАКС від 1 серпня 2024 року про продовження підприємцю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у понад 333 млн грн. За результатами розгляду колегія суддів АП ВАКС частково задовольнила апеляційну скаргу захисника й постановила нову ухвалу, якою зменшила підозрюваному розмір застави до 181 млн 680 тис. грн. На даний час, до внесення суми застави, підозрюваний продовжує перебувати під вартою», – інформує суд.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру екснардепу Сергію Пашинському, бізнесмену Сергію Тищенку та іншим у заволодінні арештованими нафтопродуктами Курченка, які підлягали націоналізації.

Слідство встановило, що 2014 року суд наклав арешт на 97 тис. тонн нафтопродуктів, ввезених в Україну з порушенням законодавства. На думку слідства, Тищенко й Пашинський розробили схему заволодіння арештованим майном і створили для цього злочинну організацію. Вони домоглися передачі паливно-мастильних матеріалів державному підприємству, на керівні посади в якому призначили підконтрольних осіб. При цьому Пашинський забезпечив контроль за базами зберігання нафтопродуктів підрозділами МВС, діями яких на місцях керували члени злочинної організації.

Надалі держпідприємство під приводом «вимушеності продажу» у повному обсязі реалізувало сировину за заниженими цінами підконтрольній організатору схеми компанії. Частково отримані за це кошти вивели на рахунки компаній, у той час, як до державного бюджету не надійшло жодної гривні. Загальна сума збитків, завданих державі у результаті реалізації схеми, становить 967 млн грн.