Ірак відкладає нафтові проєкти через безпекову ситуацію і проблеми з логістикою

Загострення конфлікту на Близькому Сході змусило Ірак призупинити низку нафтових проєктів через ускладнені логістичні й безпекові умови, повідомляє Energynews.

Міністерство нафти Іраку підтвердило затримки, пояснивши, що закриття повітряного простору країни ускладнило прибуття іноземних фахівців на об’єкти. Попри ці обмеження, нинішній рівень видобутку й експорту нафти відповідає квотам ОПЕК+. Разом із тим влада розглядає альтернативні маршрути експорту, щоб зменшити залежність від Ормузької протоки.

Ірак також залишається залежним від імпорту іранського природного газу, який забезпечує до 30% потреб у виробництві електроенергії. Хоча наразі постачання стабільне, країна вже мала проблеми з перебоями через зростаючий внутрішній попит Ірану. Так, у травні минулого року різке скорочення імпорту газу призвело до втрати близько 3,5 ГВт електричних потужностей. Міністерство електроенергетики прогнозує, що такі ризики можуть повторитися найближчими місяцями, що змусить збільшити споживання рідких нафтопродуктів, однак внутрішня логістика Іраку традиційно не дозволяє повністю компенсувати дефіцит газу.

Погіршення безпекової ситуації спонукає міжнародні нафтові компанії, що працюють в Іраку, до додаткових заходів захисту персоналу. Деякі вже готують плани екстреної евакуації до Туреччини. Раніше уряд США закликав вивезти з Іраку необов’язковий дипломатичний персонал, що підкреслює серйозність загроз.

Додатково ускладнює ситуацію багатомісячне призупинення постачання іракської нафти через трубопровід до турецького порту у Джейхані. Це змусило компанії у Курдистані продавати більший обсяг нафти на внутрішньому ринку, що впливає на їхні бізнес-стратегії.

Попри всі виклики, Ірак планує збільшити власне виробництво скрапленого газу через Basrah Gas Company — з нинішніх 6 тис. до 8 тис. метричних тонн на добу протягом кількох років. Ця ініціатива — частина амбітного плану країни повністю припинити спалювання газу до 2030 року.

Однак реалізація цих планів напряму залежить від стабільності у регіоні й здатності подолати логістичні й безпекові бар’єри.