Перевезення російської нафти танкерами країн G7 зростають через зниження цін

Танкери, пов’язані з G7, повертаються на російські маршрути, досягнувши семимісячного максимуму, оскільки вони використовують можливості, надані слабкістю цін на російську нафту в межах $60 за барель. Про це повідомляє Energynews.

У жовтні на танкери G7 припадало 24,8% російського морського експорту сирої нафти, що є значним збільшенням порівняно з вересневим мінімумом у 16,2%. Цей відскок стався, оскільки ціна на Urals, основний сорт російської сирої експортної нафти, часто коливалась біля обмеження в $60 за барель, встановленого західними союзниками.

Цей захід, прийнятий у грудні 2022 року, спрямовано на обмеження російських нафтових доходів при збереженні глобальних потоків постачань. Ці обмеження забороняють західним морським і страховим компаніям брати участь у транспортуванні сирої нафти, що продається вище від обмеження. Однак зниження цін на сиру нафту в поєднанні з легальними торгівлями у межах обмежень, схоже, створило можливості для західних операторів, особливо в Греції, провідній судновласній країні Європи.

За даними S&P Global Commodities at Sea, обсяги, завантажені грецькими танкерами, зросли з 8,7 млн барелів у вересні до 9,4 млн барелів у жовтні. Попри те, що це зростання все ще далеко від піків, досягнутих на початку цього року, це свідчить про те, що деякі компанії, які працюють за західними страхуваннями, знаходять законні можливості вести торгівлю з росією.

Водночас оператори, що не входять у G7, зокрема з Китаю, Туреччини й Об’єднаних Арабських Еміратів, також відіграють дедалі помітнішу роль. Китайські оператори, наприклад, значно збільшили свої завантаження, з 9,8 млн барелів у вересні до 15,8 млн барелів у жовтні, головним чином для постачання нафтопереробного заводу (НПЗ) Yulong Petrochemical потужністю 400 тис. барелів на день у Китаї.

Останні рішення ОПЕК+, включаючи продовження добровільного скорочення видобутку до кінця року, ще більше ускладнили ринки судноплавства. Чартерні ставки Aframax на маршруті Чорне море–Середземне море коливаються від 37 500 до 39 000 доларів США на день, що є історично високим рівнем, але близьким до мінімумів цього року.

Тиск також зростає зі зростанням «тіньового» флоту, який діє поза західними правилами. Ці старі судна, які часто погано обслуговуються, становлять значні ризики для навколишнього середовища, особливо в стратегічних зонах проходу, таких як Данська протока й Ла-Манш.

Уряди G7 та їхні союзники продовжують застерігати від ризиків, які становлять ці «тіньові» судна. Вони закликають індустрію посилити контроль над морським страхуванням і не дозволити компаніям, які потрапили під санкції, продовжувати діяльність. Інститут KSE Київської школи економіки нещодавно підкреслив, що ці старіючі судна становлять загрозу для європейських екосистем, закликаючи до перегляду вимог щодо страхування від розливів нафти.

Згідно з даними інституту, оскільки приблизно три таких судна щодня перетинають європейські води, екологічні інциденти більше не є питанням «якщо», а «коли».