Паливний талон не є підтвердженням постачання пального — Верховний суд

Верховний Суд залишив чинним рішення про стягнення з ТОВ «Гарант Ойл Групп» 1,95 млн грн за пальне, яке Бориспільська районна державна адміністрація не змогла отримати на АЗС за придбаними талонами Avias.

Йдеться про договір №20-12 від 20 грудня 2023 року на постачання пального. За матеріалами справи, «Гарант Ойл Групп» передала Бориспільській РДА талони на 24,18 тис. л дизельного пального і 16,12 тис. л бензину А-95. Загальна сума оплаченого, але не отриманого пального, становила 1 949 714 грн.

Замовник не зміг використати талони через відсутність пального на АЗС мережі Avias. Працівники РДА 26 лютого 2025 року склали акти про неможливість використання оплачених талонів.

У суді «Гарант Ойл Групп» наполягала, що виконала свої зобов'язання, передавши замовнику талони. Компанія також зазначала, що протягом 2023-2024 років перешкод для їх отоварення не було.

Окремо постачальник пов'язував припинення роботи АЗС під брендами Avias і ANP із санкціями, запровадженими рішенням РНБО у лютому 2025 року, й стверджував, що не міг передбачити такі обставини на момент укладення договору.

Водночас суд встановив, що предметом договору були «Нафта і дистиляти», а не талони чи скретч-картки. При цьому безпосередньо у договорі сторони не визначили перелік АЗС для отримання пального, умови його зберігання або строки отоварення талонів.

Суд також звернув увагу, що «Гарант Ойл Групп» не повідомила замовника про тимчасовий чи постійний характер припинення роботи АЗС, не запропонувала альтернативного механізму використання талонів, переспрямування на інші станції або заміни талонів.

Суди дійшли висновку, що талон є лише документом, який підтверджує право на отримання визначеної кількості нафтопродукту, а не самим товаром. Тому передача талонів без фактичної можливості отримати за ними пальне не означає виконання зобов'язань із постачання.

Позов в інтересах Бориспільської РДА подав перший заступник керівника Бориспільської окружної прокуратури. Господарський суд Полтавської області задовольнив вимоги про стягнення 1 949 714 грн, а Східний апеляційний господарський суд 9 березня 2026 року залишив це рішення без змін.

4 серпня Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду погодився з висновками попередніх інстанцій і залишив касаційну скаргу постачальника без задоволення.