Обговорення МЗНН триватиме, питання пересувних АЗС знято – Куюн

Орієнтовно наступного тижня в Міністерстві енергетики під головуванням першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики Дениса Шмигаля має відбутися окрема нарада щодо впровадження системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (МЗНН). Про це повідомив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

За його словами, наміри уряду терміново запускати закон про МЗНН на тлі масованих атак на паливну інфраструктуру викликають у ринку чимало запитань.

«На тлі масованих атак по АЗС наміри уряду терміново запускати в дію закон про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів (МЗНН) виглядають відверто незрозуміло. Тим більше, що за втрати інфраструктури та пального держава ніякої компенсації не передбачає», — написав Куюн.

Він також критично оцінив пропозицію уряду зберігати частину запасів за кордоном.

«На запитання бізнесу: «Як зберігати в таких умовах?», — урядовці радять зберігати закордоном. І дійсно, до 50% МЗНН можна розміщувати закордоном. От тільки цей розрахунок або сподівання є абсолютно хибними», — зазначив експерт.

За словами Куюна, проблема полягає не лише у відсутності вільних резервуарів у сусідніх країнах, а й у логістичних, ліцензійних та регуляторних бар'єрах. Крім того, він нагадав, що під час загострення ситуації на Близькому Сході окремі країни вже тимчасово обмежували експорт пального.

Водночас директор «А-95» зазначив, що уряд, схоже, готовий до подальших консультацій із ринком.

«Є відчуття, що уряд замислився, консультації триватимуть», — написав він.

Окремо Куюн повідомив, що, за його інформацією, питання запровадження пересувних автозаправних станцій наразі фактично знято з порядку денного.

«Ідею пересувних АЗС відклали», — зазначив він.

За його словами, таке рішення пов'язане з ризиками появи на ринку неякісного пального, а також із необхідністю зберегти контроль за сплатою податків.

«Щоб не наразитися на те, що зараз відбувається в раші, де через допуск до реалізації пального низької якості вже багато хто нікуди не їде. Також нікуди не зникла потреба держави у податках з пального», — пояснив Куюн.

Водночас, за його даними, найбільші мережі автозаправних станцій повідомили урядовцям, що будуть продовжувати роботу станцій у прифронтових регіонах. Очікується, що зміни відбудуться у графіку роботи та тимчасовому скороченню сервісної складової у найбільш небезпечних регіонах. Головним викликом, за словами експерта, залишається безпечна доставка пального, оскільки російські війська почали цілеспрямовано атакувати бензовози.

За оцінками Сергія Куюна, внаслідок російських атак постраждало близько 200 об'єктів паливної інфраструктури. За його даними, ОККО втратила чотири нафтобази та вісім АЗК, WOG — 22 об'єкти, «Укрнафта» — 12. Втрати також мають інші оператори ринку.