МЕА назвало проєкт нового газопроводу з росії до Китаю нежиттєздатним

Аналітики Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) у своєму щорічному звіті World Energy Outlook 2024 висловили сумнів щодо запуску російсько-китайського газопроводу «сила сибіру-2». За їхніми оцінками, реалізація проєкту малоймовірна, але якщо це відбудеться, то призведе до значного збільшення глобального надлишку скрапленого природного газу (СПГ).

МЕА прогнозує, що на 2030 рік глобальний ринок СПГ зіткнеться з надлишком, що спричинить зниження цін на газ. У звіті наголошується, що проєкт «сила сибіру-2», розрахований на експорт 50 млрд кубометрів газу на рік, може лише посилити цю ситуацію. Експерти агентства зазначають, що якщо всі заявлені заводи з виробництва СПГ будуть збудовані, світові виробничі потужності до кінця десятиліття збільшаться майже на 50% — із 580 млрд куб. м до 850 млрд куб. м, а основними драйверами зростання стануть США й Катар. Проте приріст світового попиту на СПГ буде меншим, ніж очікується.

У цьому контексті можливе укладання Китаєм контракту на постачання газу через «силу сибіру-2» є «темною конячкою» для світової газової галузі, здатної створити ще більший надлишок пропозиції, зазначають експерти. При цьому вони сумніваються у запуску проєкту, оскільки вже наявні потужності здатні покрити всі потреби Китаю в газі, випливає зі звіту.

Крім того, агентство висловлює скептицизм щодо загального зростання російського експорту газу: у МЕА вважають, що росія не зможе компенсувати втрати від скорочення постачання до Європи. Згідно з базовим сценарієм, максимальний обсяг постачання російського газу до Китаю до 2050 року може досягти лише 60 млрд кубометрів на рік. Що стосується виробництва СПГ у росії, то його пік, враховуючи санкції, прогнозується на рівні трохи менш як 50 млрд кубометрів у 2030 році, що значно нижче за заявлену урядом мету в 150 млрд кубометрів.

МЕА також не очікує значного збільшення внутрішнього попиту на газ у росії, а без такого збільшення, своєю чергою, неможливо буде відновити обсяги видобутку після серйозного зниження 2023 року. До 2035 року, за прогнозами агентства, видобуток газу залишиться на 20% нижчим за рівень 2022 року — до початку російського повномасштабного вторгнення в Україну.

2015 року «газпром» і китайська CNPC підписали угоду про постачання газу за так званим «західним маршрутом» (газопроводом «сила сибіру-2»). У Пекіні тоді підтвердили початковий план з прокладання однієї нитки на 30 млрд куб. м газу на рік. Сторони домовились продовжити комерційні перемовини у січні 2016 року.

На початку 2022 року було затверджено результати техніко-економічного обґрунтування проєкту й підписано договори на проєктні роботи. У березні 2023 року владімір путін заявляв, що практично всі параметри щодо «сили сибіру-2» вдалося погодити.

Однак до кінця 2023 року перемовини про постачання газу по «силі сибіру-2» між росією й Китаєм все ще не були завершені. Віцепрем'єр алєксандр новак тоді повідомив, що йде «остаточне узгодження» економічних і комерційних умов проєкту між «газпромом» і CNPC, а також тривають проєктно-вишукувальні роботи з прокладання ділянки трубопроводу через Монголію.

Проєктований газопровід «сила сибіру-2», завдовжки 6,7 тис. км і пропускною спроможністю 50 млрд куб. м газу, має пройти з території Ямалу й Західного Сибіру через Монголію до Китаю. У червні Financial Times повідомляла, що москва й Пекін не можуть домовитися про ціну на газ: КНР запросила ціну, близьку до внутрішньоросійської.