Лівія вийшла на 12-річний максимум з видобутку нафти

У травні видобуток нафти в Лівії досяг 1,23 млн барелів на добу (б/д) — це найвищий щомісячний показник за останні 12 років, повідомляє Energynews. Зростання на 30 тис. барелів порівняно з попереднім місяцем відбулося після серйозних збоїв, спричинених політичним конфліктом навколо Центрального банку країни в кінці 2024 року, які тоді скоротили видобуток удвічі.

Відновлення стало можливим завдяки поверненню міжнародних компаній і відкриттю раніше законсервованих родовищ. Проте лівійський нафтовий сектор досі працює в умовах хронічної політичної й безпекової нестабільності. Контроль над інфраструктурою розділений між конкуруючими силами сходу й заходу країни. Вбивство місцевого воєначальника Абдула Гані аль-Кіклія («Геніва») спричинило нову хвилю загроз від східної фракції — аж до можливого запровадження форс-мажору на родовищах і в портах.

Попри загострення, видобуток не знизився. Національна нафтова корпорація (NOC) спростувала чутки про захоплення її штаб-квартири в Триполі, повідомивши лише про незначний інцидент побутового характеру. Водночас східні сили на чолі з Халіфою Хафтаром продовжують лобіювати перенесення центрального офісу NOC до контрольованого ними регіону.

На тлі зростання видобутку експорт сирої нафти також зріс до 1,26 млн б/д, досягнувши багаторічного піка. Основні покупці — Італія, Франція, США й Китай. Через технічну відсталість місцевих НПЗ Лівія експортує майже всю нафту — лише близько 90 тис. барелів щодоби переробляються всередині країни, переважно на заводі в Завії.

Нещодавно Лівія відмовилася від моделі бартеру — обміну сирої нафти на готову продукцію. Однак проблеми з розрахунками залишаються: порти перевантажені, а ризики дефіциту пального зростають, що загрожує новими протестами.

Попри все, уряд не втрачає амбіцій — країна проводить перший після 2011 року раунд ліцензування нафтогазових ділянок і планує наростити видобуток до 2 млн б/д до 2028 року. Адже близько 93% державних витрат покривається з доходів нафтового сектора.

Лівія залишається унікальним прикладом нафтового парадокса: рекордне виробництво на тлі хронічної нестабільності. Це викликає питання щодо довгострокової стійкості видобутку в такому політичному середовищі.