Кількість імпортерів скрапленого газу меншає

Тенденція скорочення імпорту скрапленого газу в Україну збереглася і в квітні. У першій декаді місяця вітчизняні компанії розмитнили 16,7 тис. т продукту, що на 7% менше, ніж за той же період у березні.

Низький попит на скраплений газ на внутрішньому ринку й неможливість купувати газ неросійського походження за конкурентними цінами призвели до значного скорочення або повного припинення імпорту кількома великими компаніями. Так, з кінця лютого нових угод із придбання імпортного скрапленого газу не укладає GT Group, один із найбільших імпортерів у 2022 р..

«Залізничні логістичні послуги як євро, так і широкою колією наразі не затребувані, бо потік скрапленого газу неросійського походження в Україну практично зупинено. Перебудовуємо транспортну логістику на більш прогнозовані європейські напрямки. Змушені відмовлятися від користування українськими вагонами широкої колії. Купуємо газ на аукціонах. У сезон низького попиту це поки що працює», — коментує ситуацію з закупівлями імпортного газу керівник групи GT Владислав Колодяжний.

WOG і «Надєжда» значно скоротили зовнішні закупівлі, хоча раніше вони перебували у першій десятці імпортерів. Оператори все більше переорієнтовують закупівлю на торги українських виробників. Крім того, імпортери мусять розконсервовувати дорогі запаси грудня-січня, фіксуючи збитки. «Через обмеження обсягу імпорту з заходу газовозами виникають локальні дефіцити. Дехто вже відвантажує на заправки зимовий ресурс, що лежав в очікуванні зростання цін», — поділився спостереженнями один із роздрібних операторів. З його слів, роздрібна ціна на ринку давно перетнула адекватний рівень і утримується нижче 20 грн зусиллями компаній, що імпортували значні обсяги дешевого газу з Балтії й Польщі у березні.

По той бік кордону теж помітні зміни. З пулу польських постачальників газу з початку року зникли такі великі компанії як Polski Gaz, Gaspol і Unimot й деякі інші оператори, що відмовилися від операцій із російським газом. Ще наприкінці минулого року газ для українського ринку відвантажувало півтора десятка польських компаній. Сьогодні понад 90% обсягів продажів СВГ з Польщі в Україну здійснюють лише п’ять трейдерів.

Найбільший із них, Barter SA, відвантажує газ із терміналів, що розташовані у Сокулці й Малашевичах. Компанія є головним у Польщі продавцем продукту оренбурзького ГПЗ, але також пропонує й неросійський газ. Компанія Pakar Jacek Szpakowski має власний термінал у Білостоку, проте відвантажує газ також із Малашевичів і Наревки. BaltykGaz і Bialchem Group здійснюють продажі зі своїх терміналів у Наревці й Вульці-Добринській. Як відомо, всі ці термінали розташовано вздовж білорусько-польського кордону і живляться в основному російським ресурсом. За даними польських ЗМІ, щомісячний обсяг імпорту LPG через білорусько-польський кордон сягає 90-100 тис. т.

Східні польські термінали також перевалюють газ казахстанського виробництва й продукт, який надходить із балтійських портів Польщі. Але такі постачання мають несистемний характер і не перевищують 5% від загального обсягу операцій.

Структура забезпечення балтійських терміналів порівняно з минулим роком не зазнала суттєвих змін, близько 90% обсягів імпортних постачань газу в Латвію й Литву досі складає російський продукт. У березні литовські компанії почали зменшувати продажі СВГ в Україну через припинення залізничних постачань продукту з рф. Утім, газові резервуари у Литві не залишаються сухими, оскільки російський газ продовжує надходити з Латвії, яка може приймати продукт не тільки залізницею, а й через морський термінал у Ризі. Сьогодні більше половини всіх продажів з балтійського регіону здійснюють Intergaz і Latvijas Propana Gaze, які відвантажують газ із терміналів у Даугавпілсі й Ризі.

Лишається сухим, але подає надії південний канал постачань. Нагадаємо, що через зниження цін Sonatrach у квітні ціни на морський газ стали прохідними для України. «Зниження цін Sonatrach відкрило вікно морських постачань газу. Ми вже почали відвантажувати продукт із терміналу у Галаці. Також невдовзі очікуємо надходжень продукту до чорноморських портів Румунії», — зазначив власник компанії SP GAS GROUP Станіслав Пламадяло. Проте морський газ поки може конкурувати з російським продуктом лише на півдні України. «Ми вже контрактуємося на морі. Ресурс через Румунію економічно доцільний в Одесі й сусідніх областях. На Київ, зрозуміло, його піднімати немає сенсу», — каже закупівельник великої мережі АЗК.