Попит Китаю на сиру нафту в останні місяці 2026 року відновлюється швидше, ніж очікувалося. Зниження цін на нафту спонукає нафтопереробні підприємства, які відчувають брак коштів, використати надані урядом квоти на імпорт, а також заохочує їх відновлювати запаси, вичерпані за місяці війни.
Аналітичні компанії Energy Aspects і FGE NexantECA підвищили прогнози щодо імпорту в ІV кварталі — до 10,1 млн і 10,2 млн барелів на добу (б/д) відповідно, тоді як Rystad Energy збільшила свою оцінку до 9,8 млн б/д.
Ці показники наближаються до середнього рівня 2025 року (11,6 млн б/д), коли Китай користувався низькими цінами для формування стратегічних і комерційних запасів. Це також свідчить про суттєве відновлення порівняно з червневим мінімумом у 7,15 млн б/д.
«Якщо розглядати ситуацію ширше, то попит на нафту в Китаї не просто відновлюється після війни. Змінюється сама структура попиту, через що відтворити стару модель зростання стає дедалі складніше, — зазначає Ділін Ву, стратег брокерської компанії Pepperstone Group. — Гадаю, 2027 року для обсягів імпорту важливішими будуть ціна, яку сплачує Китай, і бажаний обсяг нафти для зберігання, а не раптовий стрибок внутрішнього споживання пального».
Справді, внутрішній попит залишається млявим, є чимало свідчень того, що інтерес до традиційних видів пального слабшає.
За оцінками Goldman Sachs Inc., у вересні попит на бензин і дизельне пальне був приблизно на 700 тис. б/д нижчим, ніж роком раніше. Експерти очікують, що трохи більше як половина цього скорочення збережеться, оскільки на дорогах з’являється дедалі більше електромобілів — як легкових, так і вантажних. Єдиним позитивним моментом може стати нафтохімічний сектор, де спостерігається скорочення запасів.
Ситуація для нафтопереробних заводів (НПЗ) також покращилася. За даними пекінської консалтингової компанії JLC, спреди на дизельне пальне стали прибутковими, тоді як маржа державних конкурентів залишається високою.
Крім того, спливає термін дії деяких державних дозволів — зокрема ліцензій на імпорт сирої нафти для незалежних НПЗ, якими компанії намагаються скористатися до кінця року.
Проте справжньою рушійною силою є постійне занепокоєння Пекіна щодо енергетичної безпеки. За даними Energy Aspects, лише в жовтні обсяг накопичених запасів сягнув 13 млн барелів — тобто близько 410 тис. б/д.
Ця тенденція збережеться протягом найближчих тижнів і місяців, якщо ціни залишатимуться помірними. За оцінками аналітика Energy Aspects Цзянань Суня, у листопаді запаси зростатимуть більш ніж на 880 тис. б/д, а наступного місяця — на 650 тис. б/д.
«Відновлення запасів нафти, витрачених під час війни, ймовірно, призведе до зростання імпорту», — зазначила Еріка Даунс, старший науковий співробітник Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету.
Зі слів Семюела Конга, старшого нафтового аналітика FGE NexantECA, щоб задовольнити цей зростаючий попит, Китай активно скуповує нафту з країн Перської затоки на спотовому ринку. Також привабливішими стали постачання з Бразилії й Західної Африки, оскільки покращилися умови для арбітражних операцій. Ці закупівлі, разом із постачаннями іракської нафти через міжнародних трейдерів, допомогли замінити іранську нафту, доступ до якої залишається суттєво обмеженим через морську блокаду з боку США.
Раніше enkorr повідомляв, що у жовтні імпорт сирої нафти в Китай досяг найвищого рівня з березня поточного року. За даними митної служби Китаю, найбільший у світі покупець нафти у жовтні імпортував 41,94 млн тонн сирої нафти, що еквівалентно 9,88 млн б/д. Таким чином, середньодобовий показник імпорту зріс на 9,4% порівняно з вереснем.
Коментарі
Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі
Увійти