Фрахт на танкери росте через відновлення видобутку у Венесуелі

Ринок судноплавства сколихнувся через втручання Вашингтона у справи Венесуели, оскільки перспектива збільшення експорту нафти до США підвищила регіональні ціни на танкери до найвищого рівня за майже два роки, повідомляє Bloomberg.

Після того, як США встановили контроль над енергетичною промисловістю Венесуели, більше сирої нафти від члена ОПЕК буде доступно для американських нафтопереробних заводів (НПЗ), ймовірно, на танкерах середнього розміру. Як наслідок, більше сирої нафти West Texas Intermediate, виробленої у США, буде транспортовано до Європи на тому ж типі судна, що призведе до скорочення їх доступності.

Світова нафтова промисловість, включаючи виробників, НПЗ, відправників і трейдерів, працює над наслідками дій Вашингтона на початку цього місяця. Президент Дональд Трамп поставив контроль над нафтовою промисловістю країни в центр операції, а міністр енергетики Кріс Райт заявив, що планує керувати майбутніми продажами венесуельської сирої нафти «невизначений термін».

Для судновласників це означає вищі тарифи на деяких маршрутах, оскільки потоки нафти перенаправляються, а США починають послаблювати санкції проти Венесуели. До цього основна частина експорту країни відправлялася до Китаю на так званих суднах «тіньового флоту».

«Неминуче переспрямування потоків венесуельської сирої нафти з Китаю до США у Мексиканській затоці, схоже, спричиняє структурні зміни в сегменті Aframax», — каже Георгіос Сакелларіу, аналітик з фрахтування в Signal Maritime. Йдеться про судна середнього розміру, які перевозять близько 700 тис. барелів.

На маршруті з Карибського басейну до Мексиканської затоки США (TD9) ціни у середу досягли $78 795 на день — найвищий показник з початку 2024 року. Тим часом на TD25, для перевезення з Мексиканської затоки США до європейського нафтопереробного центру в Амстердамі-Роттердамі-Антверпені, тарифи зростали п’ять днів поспіль і досягли $64 404.

Інші маршрути також демонструють зростання через відсутність доступних суден у регіоні. На TD26, який відстежує перевезення зі східного узбережжя Мексики до Мексиканської затоки США, тарифи досягли $90 681 у середу, після зростання на 21% напередодні.

Щомісячні потоки, які до протистояння з США становили трохи більше півмільйона барелів на добу (б/д), у листопаді зросли до 586 тис. б/д, згідно з даними Kpler і митниці США. Це на 37% більше, ніж місяцем раніше, але на 12% менше, ніж минулого року.

Перспективи збільшення постачання венесуельської сирої нафти до США також приваблюють танкери з інших регіонів, деякі з яких готові плисти порожніми — з баластом — через океани, щоб взяти вантажі з Південної Америки.

Серед них Front Siena, що баластує на захід через Атлантику з Іспанії, заявляючи про курс до Гаяни поблизу Венесуели. В іншому місці Mare Siculum також перетинає Атлантику порожнім і має визначений маршрут від східного узбережжя Мексики до Європи.

Президент Трамп заявив, що Венесуела відмовиться від 50 млн барелів нафти США, які будуть продані на користь обох країн. Він також скликав зустріч у Білому домі з керівниками галузі, закликаючи їх інвестувати у відновлення енергетичної інфраструктури країни. 

Попри цей поштовх, перспективи постачання залишаються туманними. Голова Exxon Mobil Corp. назвав країну наразі «непридатною для інвестування», вказуючи на проблеми з відновленням постачання. Водночас консалтингова компанія Enverus прогнозує, що видобуток сирої нафти у Венесуелі може зрости приблизно на 50% протягом наступного десятиліття.