Експорт СВГ з Близького Сходу впав на 20% через конфлікт і здорожчання фрахту

Постачання скрапленого нафтового газу (СВГ) з Близького Сходу різко скоротилися протягом тижня, що завершився 18 червня. Причиною стали зростання фрахтових ставок і напруженість на тлі ізраїльсько-іранського конфлікту, що створює ризик дефіциту для основних споживачів, включаючи Китай та Іран.

Згідно з даними S&P Global Commodities at Sea, 15-16 червня обсяги експорту СВГ з Близького Сходу впали більш ніж на 20% порівняно з попереднім тижнем. Починаючи з 15 червня, експорт з Ірану повністю припинився. Регіон залишали лише один-два танкери VLGC на день.

Зниження активності пов’язане зі зростанням вартості доставлення через Перську затоку — дедалі важливіше джерело постачання для Китаю та інших азійських ринків.

Ізраїльський авіаудар по Ірану 13 червня викликав побоювання щодо масштабніших регіональних наслідків. Ринок СВГ у цьому регіоні виявився паралізованим через стрімке зростання премій за ризик і невизначеність щодо руху цін. Через це танкери почали накопичуватись перед Ормузькою протокою, ставлячи під сумнів подальші постачання.

Після ескалації конфлікту фрахтові ставки на транспортування СВГ за маршрутом Перська затока–Японія зросли приблизно на 15%, і 16 червня досягли річного максимуму — $77 за тонну, за оцінками Platts (підрозділу S&P Global Commodity Insights).

На тлі підвищення військових ризиків страхові компанії й оператори танкерів продовжують збільшувати премії. Це змусило великих гравців тимчасово припинити перевезення.

Станом на 18 червня біля узбережжя Оману були пришвартовані 19 СВГ-танкерів, згідно з даними CAS. Більшість з них перебували на баластних маршрутах і прямували для завантаження у Перській затоці.

Серед суден, що перебували в оманських водах, — танкери, якими керують EMC Gas (дочірня компанія Mitsui), MOL India й SABIC. Лише кілька вказували кінцевий пункт призначення в Перській затоці, а близько 15 червня частина суден змінила маршрут на інші порти, зокрема «Фуджейру».

«Судновласники зараз не планують заходити туди, доки не отримають вищу AWRP (додаткову премію за військовий ризик)», — повідомило джерело на ринку СВГ.

«Якщо ситуація не стабілізується у найближчі місяці, коефіцієнт AG–China різко зросте, а US–China — значно знизиться», — заявив інший трейдер.

Поки оператори танкерів очікують нових вказівок щодо транзиту через Ормузьку протоку, чимало з них уповільнили курс на регіон. Натомість спостерігається активізація рейсів у напрямку США.

Хоча нафтопереробні потужності Ірану поки що не зазнали пошкоджень, вперто високі ставки фрахту й зміна логістики тиснуть на азійських імпортерів.

Виробники з Близького Сходу зобов’язалися пом’якшити вплив митних потрясінь у США для китайських клієнтів, що стимулювало зростання експорту протягом останніх місяців.

Постачання СВГ з США у Китай скоротилися на 35% у травні — до 1 млн тонн, і продовжили падати у першій половині червня, згідно з CAS.

Натомість обсяги постачання з Близького Сходу до Китаю зростали: з 1 млн у січні до 1,8 млн у травні. З них 935 тис. тонн постачив Іран, залишаючись ключовим постачальником для китайської нафтохімії.