Дивні поради: експерт розкритикував рекомендації АМКУ

Рекомендації Антимонопольного комітету з посилення контролю за ринком нафтопродуктів не враховують воєнного стану й не вирішують завдань зі стабільного функціонування ринку. Про це на своїй сторінці у Facebook написав директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

Зокрема експерт не поділяє актуальності рекомендацій комітету стосовно відновлення подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального й обсяг обігу пального, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних і розрахунків коригування.

«Чи є впевненість, що ці дані про розташування складів із пальним не потраплять до того, кому не треба? На ринку такої впевненості нема. Трейдери один одному переповідають страшні історії, як зареєстрували на базі пальне – й туди наступного дня прилетіло», — пише Куюн.

А головне, пояснює він, не зовсім зрозуміло, як мають діяти чиновники, якщо навіть матимуть усі ці дані.

«Припустимо, бачать, що у якогось трейдера падають запаси пального. І що далі? «Ало, пане Петренку, вам треба піднатиснути, щось ви там відстаєте!» А звідти їм: «Та пішли ви!» — пише очільник «А-95».

Також він звертає увагу й на те, що АМКУ у своїх рекомендаціях знову нічого не каже про тіньовий ринок.

«Міні-НПЗ і бодяжники, які сьогодні забезпечують не менше 20% ринку бензину, не звітували ні раніше, ні зараз. Цікава ситуація: держава видає їм ліцензії на виробництво пального, але ніяк не контролює, де й скільки цього пального виробляється і чи виробляється взагалі», — зазначає він.

Натомість, на його погляд, вирішити проблемні питання можна завдяки посиленню вимог до учасників ринку при отримані ліцензій.

«Цієї весни, коли всі побігли шукати пальне у Європі, багато хто був здивований, наскільки мало гравців у Польщі. Ліцензії на роздрібну, гуртову торгівлю і на зберігання нафтопродуктів мають буквально одиниці. Чому? По-перше, ліцензія коштує понад мільйон доларів. По-друге, в банк ти маєш покласти декілька мільйонів забезпечення. Крок праворуч-ліворуч – і твоя ліцензія разом із забезпеченням ідуть на користь держави», — пояснив він.

Крім того, зазначає С.Куюн, іншим законом про мінімальні запаси кожен польський імпортер нафти або нафтопродуктів зобов’язаний протягом трьох місяців тримати на зберіганні й недоторканими 10% від своїх постачань.

«А що в нас? Ліцензія коштує кілька тисяч гривень, а отримати її можна навіть з «лівими» документами (писав про це на прикладі «підзаборних» станцій). Торгує хто хоче, сьогодні вигідно – привіз, невигідно – не привіз. Це переважно про гуртовиків, тому що мережа не може залишитись без пального», — зазначив експерт.

Також Сергій Куюн здивований зауваженням АМКУ щодо виконання вимог постанови Кабміну від 27 травня 2022 року про постачання пального державними компаніями. АМКУ пише, що постанова не виконується.

«Дивно, адже «Укрзалізниця» стабільно вийшла на імпорт у середньому 20 тис. т дизелю на місяць, себе УЗ забезпечує на 100%, а невдовзі, чув, очікується різке збільшення імпорту. НАК «Нафтогаз України» теж працює, забезпечує свою мережу АЗС, продає пальне гуртом у ринок», — зазначає він.

«Може, мало везуть? Треба більше? А хто візьме на себе відповідальність за ризики у разі збитків? Тому треба думати над вимогами до учасників ринку, щоб прибрати випадкових і безвідповідальних персонажів. А для держкомпаній можна зробити норматив зі зберігання збільшеного запасу, який можна зберігати й за кордоном, та ж УЗ уже має певні напрацювання», — підсумував експерт.

Нагадаємо, 29 листопада, Антимонопольний комітет надав рекомендації Кабміну щодо посилення контролю за ринком нафтопродуктів. Основних напрямів два – контроль за обігом пального й за цінами. Це, на думку представників комітету, необхідно для збору інформації про обіг пального й запобігання його дефіциту в Україні.