Вуха, лапи й хвіст: як «Авіком» ошукав своїх друзів

Дочірнє підприємство «Авіком Рівне» опинилося у процедурі банкрутства з мільйонними боргами перед банками, паливними трейдерами, постачальниками, працівниками й державою. Судові матеріали свідчать, що значна частина заборгованості виникла за вже отримані нафтопродукти, тоді як банківські зобов'язання забезпечені заставою та іпотекою майна підприємства.

Наразі справа про банкрутство ДП «Авіком Рівне» розглядається Господарським судом Рівненської області за №918/265/26. За підрахунками enkorr на основі судових матеріалів, сума визнаних вимог кредиторів уже перевищує 120 млн грн.

Ти мене поважаєш?

«Авіком» – фірма з 20-річним стажем, а один з її власників – Ігор Кочергін – добре відомий на паливному ринку персонаж. Судячи зі всього, саме довга історія існування й непогана репутація допомогли рівненським бізнесменам залучити величезні кошти у друзів і партнерів, які тепер шукають шляхи їх повернення.

Найбільшим кредитором «Авікому Рівне» є паливний трейдер «Мартін Трейд». У межах процедури банкрутства компанія заявила вимоги на 44,91 млн грн.

В основі претензій лежить договір постачання від 27 березня 2024 року. Як випливає з матеріалів суду, «Авіком Рівне» не розрахувався за пальне, яке зокрема отримував у липні-серпні 2025 року. Заявлена сума включає основний борг, проценти, інфляційні втрати, пеню і штрафні санкції.

Саме «Мартін Трейд» ще восени 2025 року першим намагався ініціювати банкрутство «Авікому Рівне». Тоді кредитор заявляв близько 32,7 млн грн вимог. Господарський суд Рівненської області відмовив у відкритті провадження, а у квітні 2026 року апеляційний суд залишив це рішення без змін.

Значна заборгованість накопичилася й перед іншими постачальниками нафтопродуктів.

Зокрема вимоги Західної паливно-енергетичної компанії (ЗПЕК) становлять близько 14,3 млн грн, з яких 13,38 млн грн — борг за договором постачання нафтопродуктів від 30 квітня 2024 року.

«Люкс Країна» заявила вимоги на 6,44 млн грн, Дубенська аграрна компанія — 4,24 млн грн, «Традекс Агрі» — 1,05 млн грн, Карпатська паливна компанія — близько 759 тис. грн. Основну частину цих вимог також становлять борги за постачені нафтопродукти.

Банки – перші у черзі

Великими кредиторами підприємства залишаються два банки.

Вимоги «Райффайзен Банку» становлять близько 21 млн грн. Основна частина заборгованості забезпечена іпотекою й заставою рухомого й нерухомого майна «Авікому Рівне».

«Укргазбанк» заявив вимоги на 18,13 млн грн. З них близько 17,7 млн грн — заборгованість за кредитними договорами, також забезпечена заставою та іпотекою майна боржника.

Серед активів і майнових прав компанії у судових матеріалах також фігурують об'єкти нерухомості й земельні ділянки. Частиною земель «Авіком Рівне» користується на правах оренди. Зокрема через несплату орендної плати за ділянки комунальної власності у Лановецькій громаді вимоги до підприємства заявила податкова служба.

«Райф» уже розпочав процедуру стягнення боргів. За його заявою у січні 2026 року суд відкрив провадження про банкрутство «Авікому Рівне». Однак у лютому апеляційна інстанція скасувала відповідну ухвалу й залишила заяву банку без розгляду через наявність іншої справи про банкрутство того самого боржника.

Згодом «Райффайзен Банк» знову звернувся до суду. Так з'явилася справа №918/265/26, у межах якої наразі й сформовано основний реєстр кредиторських вимог.

Зі слів одного з кредиторів, наявність серед боржників банків робить непроглядною перспективу повернення боргів комерційним компаніям.

«За договорами з банками описані всі застави, й ніхто інший на це майно претендувати не може. Але, наскільки відомо, банки теж опинились у непростій ситуації, бо не можуть реалізувати активи боржника через наявність претензій інших кредиторів», – розповів один з кредиторів, що мав необережність постачити пальне без оплати.

Одна з АЗС «Авіком Рівне» у Рівному

Не винувата я (с)

У компанії «Авіком Рівне» фінансову кризу пов'язують передусім із припиненням банківського кредитування.

Зі слів співвласника підприємства Ігоря Кочергіна, бізнес понад 25 років працював без зміни юридичної особи й мав стабільну кредитну історію. Близько 15 років компанія співпрацювала з «Райффайзен Банком» і близько 10 років — з «Укргазбанком».

«Я 15 років кредитувався в «Райффайзен Банку» і 10 років в «Укргазбанку» — без жодних питань. У нас не було жодного невчасного платежу», — зазначає він.

Як зазначає Кочергін, лише в «Укргазбанку» компанія погасила понад 100 млн грн кредитних коштів, а також сплатила близько 24 млн грн відсотків і комісій. Водночас попри чинну кредитну угоду, розраховану на три роки, фінансування було припинено вже через рік.

Банки, зі слів Кочергіна, стали однією з причин проблем компанії

«Минув тільки рік за договором, всі платежі були закриті вчасно, але кредитування не відновили», — каже він.

Кочергін стверджує, що припинення фінансування фактично позбавило компанію обігових коштів, значна частина яких формувалася за рахунок кредитних ресурсів.

«Якщо у тебе забирають більш як 100 мільйонів кредитних коштів, ти просто не можеш працювати. Просто в один момент перекрили кисень», — пояснює він.

Окремо співвласник звертає увагу на ситуацію із заставним майном. З його слів, його вартість суттєво перевищувала борг перед «Укргазбанком», однак реалізувати активи для погашення зобов'язань компанії не вдалося.

«Заставного майна в «Укргазбанку» в три рази більше, ніж боргу. По їхній оцінці — понад 45 млн грн при боргу близько 16 млн. Але нам не дали його вивести й продати, щоб розрахуватися», — зазначає Кочергін.

Компанія, з його слів, продовжувала інвестувати у розвиток і напередодні кризи. Зокрема 2023 року «Авіком Рівне» оновив автопарк і придбав техніку більш ніж на $1 млн.

«Ми купили транспорт, розвивалися, вкладалися. У нас був парк понад 20 бензовозів», — каже він.

За оцінкою Кочергіна, наразі загальна заборгованість підприємства становить близько 100 млн грн.

Співвласнику «Авікому» Ігорю Кочергіну вдалося отримати довіру майбутніх кредиторів завдяки багаторічній репутації

«Це називається шахрайством»

Водночас у ЗПЕК, яка також входить до числа кредиторів «Авікому Рівне», причини накопичення боргів оцінюють інакше.

«Він (Ігор Кочергін, – прим. enkorr) попросив надати йому товарну позику. Сказав, що має нафтобазу у Рівному й п’ять заправних станцій, тому у разі чого проблем з поверненням коштів не буде», – згадує генеральний директор і співвласник Західної паливно-енергетичної компанії (ЗПЕК) Олег Чикида.

На виконання домовленостей у серпні-вересні 2025 року ЗПЕК постачила «Авікому Рівне» дизельне пальне на загальну суму 13,378 млн грн. Але дуже швидко стало зрозуміло, що розраховуватись Кочергін не поспішає.

«Він переконував, що компанія виконувала будівельні роботи у Харківській і Миколаївській областях. Йшлося, наскільки я зрозумів, про дороги, і з ними не розрахувалися. Тому кошти, які мали піти на оплату отриманого від нас пального, він направив туди, розраховуючи, що після отримання оплати за роботи закриє борг перед нами», — розповів співвласник ЗПЕК.

Водночас, з його слів, згодом він отримав інформацію, що ніяких будівельних робіт — ні доріг, ні фортифікаційних споруд — компанія у цих областях не вела.

ЗПЕК двічі йшла назустріч «Авікому Рівне», але той цього не оцінив

У ЗПЕК вважають, що у діях керівника компанії «Авіком Рівне» є всі ознаки шахрайства.

Як з’ясувалося, нафтобаза у Рівному, про яку казав Кочергін, з 2018 року належить сторонній компанії, на яку він не має жодного юридичного впливу. Аналогічна ситуація і щодо заправних станцій.

«Уже на момент домовленостей зі мною він знав, що ніякого майна в нього немає і розрахуватися він, швидше за все, не зможе. Це називається шахрайством», – каже директор ЗПЕК.

25 листопада 2025 року суд першої інстанції ухвалив рішення на користь ЗПЕК щодо стягнення заборгованості з «Авікому Рівне». ЗПЕК також звернулася до правоохоронних органів щодо дій керівника компанії «Авіком Рівне»: 6 лютого було відкрито кримінальне провадження за ст. 382 Кримінального кодексу України — невиконання судового рішення.

100 чи 300?

У ЗПЕК також заперечують твердження про те, що проблеми «Авікому» з банками виникли винятково через припинення кредитування.

«Якщо говорити про «Райффайзен» і «Укргазбанк», наскільки мені відомо, проблема була в тому, що компанія не виконувала умови кредитних договорів і не обслуговувала борг», — сказав гендиректор ЗПЕК.

За його оцінкою, сукупні зобов'язання «Авікому Рівне» перед банками, постачальниками, іншими контрагентами й бюджетом можуть сягати 300 млн грн, а не 100 млн, про які каже Кочергін.

«Там є «Райффайзен», «Укргазбанк», постачальники пального, податкові зобов'язання, штрафні санкції й низка дрібніших контрагентів. За інформацією, яку я маю, загальна сума може доходити до 300 млн грн», — зазначив він.

Окремо співрозмовник enkorr, обізнаний із ситуацією, однією з причин погіршення становища називає внутрішній корпоративний конфлікт між співвласниками. Хоча у державних реєстрах зазначені двоє кінцевих бенефіціарів — Ігор Кочергін і Сергій Голенков, за інформацією джерела видання, фактично в управлінні бізнесом брали участь троє осіб.

З його слів, між ними виникли суперечності щодо управління активами, продажу АЗС і розподілу коштів.

«Фактично був жорсткий внутрішній конфлікт: співвласники блокували продажі активів, вимагали додаткові виплати й не могли домовитися між собою. У результаті угоди зривалися, а бізнес почав втрачати керованість», — зазначає джерело.

Співрозмовник enkorr також стверджує про можливе виведення частини активів та оборотних коштів.

*****

Хоча історія «Авікому Рівне» й досить цинічна, вона не унікальна для паливного ринку. Схожі інциденти на ринку трапляються. Один із показових прикладів — «Континенталь Трейд», який свого часу мав мільярдні обороти, але в один момент виявилось, що ці королі ринку голі (точніше, такими опинились кредитори компанії). І хоча таких гучних скандалів уже нема, учасники ринку розповідають про купу «проблемних» компаній переважно з-поміж невеликих регіональних мереж АЗС. З погіршенням економічної ситуації та в умовах воєнних ризиків кількість «проблемних» випадків навряд чи зменшиться.