Половина – на вихід: чи зможе Польща замістити російський LPG

Постачання газу з росії почнуть скорочуватися вже наступного місяця, оскільки частину обсягів польські компанії купували на споті. «У зв’язку з тим, що постачання з росії здебільшого здійснювалися на спотовій основі, ми очікуємо негайної ліквідації приблизно 30% постачань як до Польщі, так і, можливо, більших обсягів до країн Балтії», — каже польський імпортер скрапленого газу. За оцінками великого балтійського трейдера, близько 70% обсягів імпорту російського газу в Польщу й країни Балтії здійснювалося за довгостроковими контрактами. Водночас співрозмовник з латвійської компанії погоджується, що з січня постачання продукту зі сходу почнуть зменшуватися у зв’язку з неможливістю укладати спотові угоди.

Зазвичай у таких ситуаціях компанії вдаються до змін умов угод і укладання довгострокових контрактів заднім числом. Утім, регламент ЄС передбачив ці моменти. «Перехідний період до 20 грудня 2024 року надає час для виконання договорів, укладених до 19 грудня 2023 року, але нових укладати не можна. Митні служби перевірятимуть, чи раніше виконувався договір, укладений після 19 грудня 2023 року», — каже великий польський імпортер. «Крупні польські імпортери, ймовірно, підписали контракти до 19 грудня 2023 року, хоча навіть ці контракти може бути ретельно перевірено й піддано сумніву митною службою. Такі історії були і після введення санкцій проти Білорусі», — зазначають в іншій польській компанії.

Щомісяця в Польщу відвантажується в середньому 100 тис. тонн російського газу. Ще близько 35 тис. тонн на місяць припадає на країни Балтії. За умов, що за довгостроковими контрактами в ці країни постачається не більше 70% обсягів російського продукту, на початку весни Польща й Балтія недоотримуватимуть близько 40 тис. тонн скрапленого газу щомісячно, які раніше постачалися у рамках спотових угод. Варто зазначити, що це співставно зі щомісячними обсягами ресурсу, які імпортує Україна з цього напрямку. Тому у разі зменшення обсягів надходжень скрапленого газу Польща й країни Балтії передусім рятуватимуть власні ринки, а вже потім український.

Утім, фактичне скорочення постачань може бути меншим за теоретичні розрахунки. Впроваджені санкції забороняють імпорт в ЄС скрапленого газу під митними кодами 271112-271119 (пропан, бутан і пропан-бутанові суміші), водночас у країни Європи з росії постачаються чисті фракції бутану й ізобутану під митним кодом 290110, які виявилися поза обмеженнями. Це лишає лазівку для російських компаній, зокрема для «сібура», який є найбільшим постачальником бутанових фракцій. Згідно з даними POGP, торік Польща придбала 236 тис. тонн бутанових фракцій, з яких 105 тис. тонн було реекспортовано.

Крім того, польські компанії продовжуватимуть отримувати скраплений газ оренбурзького ГПЗ, який виробляється з казахстанського газового конденсату й обліковується як казахстанський продукт. У жовтні й листопаді постачання газу з оренбурзького ГПЗ у Польщу становили в середньому 4,3 тис. тонн на місяць. Проте в окремі місяці 2023 р. постачання в Польщу російського газу казахстанського походження сягали 15 тис. т, тому цей рівень можливий і надалі.

Трейдери вважають, що російські виробники також можуть здійснювати фізичні свопові операції з Казахстаном, що дозволить вивільнити обсяги газу казахстанського виробництва для експорту в країни ЄС. З 14 листопада у Казахстані діє шестимісячна заборона на експорт скрапленого газу. Але, зі слів трейдерів, на продукцію компаній «Тенгізшевройл» і «Жаікмунай» експортні обмеження не поширюються. Тому у наступні місяці в Польщі й країнах Балтії може побільшати казахстанського газу.

Чи впораються порти?

Ключове питання для поляків — перебудова інфраструктури з логістики й зберігання скрапленого газу перехідні 12 місяців. Чи готувалися компанії країни-найбільшого споживача російського LPG до ембарго? Схоже, що не дуже.

«Приватний сектор не зможе повноцінно впоратися з цією роботою самостійно, тому необхідно залучати державу й запускати стратегічні інфраструктурні проєкти, які дозволять розподіляти потоки LPG до Польщі й усередині Польщі», — вважає Адам Сікорський, президент групи Unimot.

Поточні потужності балтійських портів Польщі дозволяють обробляти не більше 1,5 млн тонн скрапленого газу на рік, з яких близько 1 млн тонн припадає на термінал у Гданську. У Щецині розташовані газові термінали, які належать Orlen Paliwa й Grupa Azoty. Термінал Orlen здатний перевалювати до 250 тис. тонн скрапленого газу на рік. У нафтового концерну є плани розширення потужностей терміналу за рахунок будівництва додаткових резервуарів зберігання, але зараз проєкт перебуває у стадії розробки програмно-просторової концепції.

Зі слів учасників ринку, зараз термінал у Щецині не приймає газових вантажів через ремонт, який триватиме до квітня-травня 2024 року. Інший термінал у Щецині, що належить Grupa Azoty, забезпечує потреби заводів групи. Термінал Onico у Гдині може приймати тільки невеликі судна, оскільки резервуари для зберігання мають обсяг лише 1,5 тис. тонн. У першому півріччі 2024 року має запрацювати газовий термінал у Свіноуйсьце, але розташовані там пропанові сховища загальним обсягом 80 тис. м3 орієнтовані на забезпечення сировиною виробництва поліпропілену.

Вочевидь, що портова інфраструктура Польщі в поточній конфігурації не здатна замістити обсяги продукту, що постачаються за спотовими контрактами. Втім, залишені поза санкціями канали, як-то чистий бутан і казахстанський ресурс, дадуть полякам більше часу на перебудову.

Крім того, лишаються автомобільні й залізничні канали постачань продукту з інших європейських країн. Опитані компанії не змогли оцінити пропускну здатність залізниці, яка поєднує Німеччину з Польщею, лише зазначивши, що це нелегке завдання. Більш передбачуваним є зростання імпорту газу автомобільним транспортом. Україна, яка третій місяць поспіль має проблеми з перетином кордонів ЄС через черги й страйки, у листопаді імпортувала 35 тис. тонн скрапленого газу автомобільним транспортом. Тож для Польщі, у якої немає жодних проблем на кордонах із суміжними країнами, привезти 40 тис. тонн LPG машинами — цілком реальна задача.

Балтійське питання

Додатковим викликом для Польщі є те, що після впровадження повної заборони на імпорт з росії їй доведеться стати основним постачальником газу для країн Балтії. Литва й Латвія разом постачають від 5 до 10 тис. тонн скрапленого газу в Польщу щомісяця. Тепер, вочевидь, потоки мають бути розвернуті на 180 градусів.

Великі зміни у структурі збуту відбудуться в Orlen Lietuva. Попит на газ єдиного в країнах Балтії виробника після зникнення російського ресурсу зросте, і це також зачепить український вектор постачань. «Наступного року українським компаніям не варто розраховувати на великі газові контракти з Orlen Lietuva», — сказав представник української мережі АЗС, знайомий із планами литовської компанії.

Литва споживає 11-12 тис. тонн скрапленого газу щомісяця, приблизно стільки ж і Латвія, ще близько 5 тис. тонн потрібно Естонії. Разом це перевищує можливості Мажейкяйського НПЗ, який виробляє біля 20 тис. тонн скрапленого газу щомісяця.

Утім, балтійці не сидять склавши руки. Оператор терміналу в Ризі розглядає можливість постачань скрапленого газу морем. Упроваджені європейські санкції роблять доцільним імпорт продукту з інших джерел, адже тепер не доведеться конкурувати за ціною з дешевим російським ресурсом. «У Ризі планується пришвартувати судно-газовоз, яке використовуватиметься як плавуче сховище. Це дозволить приймати великі морські партії газу», — каже трейдер, знайомий із питанням. Морська трансформація явно вплине на ціни. Рига — це найвіддаленіший базис постачань скрапленого газу в регіоні. Крім того, оренда LPG-танкера в якості плавучого сховища — дуже дороге задоволення, зазначають трейдери. Проте залежно від співвідношення цін на газ в ARA й у Польщі продажі морського газу з Риги можуть бути ефективними.

Змогла Україна, зможе й Польща

Чи відчують Польща та її балтійські сусіди дефіцит скрапленого газу у найближчі місяці – питання дискусійне, адже невідомих багато. По-перше, євросанкції лишили обхідні шляхи для росгазу. По-друге, попереду 3 місяці низького сезону, тому вочевидь навіть якщо турбулентність і матиме місце, то у невеликому масштабі.

У річній перспективі Польщі й країнам Балтії доведеться замістити близько 1,3 млн тонн російського скрапленого газу. Обсяг може зрости на 300 тис. т, якщо група кодів 290110 також потрапить під санкції.

У 2022 році задачу схожого масштабу вирішувала Україна, але, на відміну від країн ЄС, вона не мала 12-місячного перехідного періоду, тож знайдуть газ і сусіди. Інше питання – за якою ціною. Морський ресурс 2023 року обходився полякам у середньому на $250/т дорожче порівняно з російським газом. Проте середній цінник на ринку був чимось середнім між російським ресурсом і морською альтернативою, тому масштаб здорожчання, скоріш за все, також виявиться якимось усередненим.

Збільшення частки неросійського продукту в імпорті Польщі й країн Балтії, вочевидь, підніме ціни імпорту LPG в Україну з західного напрямку.

У довгостроковій перспективі перебудова логістики й відмова від російського скрапленого газу в перспективі може призвести до змін структури паливного ринку Польщі. Логістичні витрати при імпорті з Заходу вищі порівняно зі східним напрямком, це може призвести до зменшення різниці між ціною на скраплений газ і бензин на АЗС у майбутньому, зазначають в Unimot. «Це, у свою чергу, може змусити споживачів відмовитися від скрапленого газу на користь бензину», — вважає Адам Сікорський. З його слів, зростання споживання бензину вже було зафіксовано 2021 року й тривало 2022-го.