Чому важливо зменшити викиди вуглецю?

Дискусії про підвищення середньої глобальної температури на 1,5°C порівняно з доіндустріальним періодом тривають не тільки серед представників різноманітних галузей економіки, зокрема енергетичної, а й загалом у всьому світі. За даними Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), викиди парникових газів сягнуть піку до 2025 року. Однак є перспективи того, що їх може бути зменшено майже вдвічі вже цього десятиліття. І це дасть шанс світові стримати глобальне потепління й не перетнути межі підвищення середньосвітової температури на 1,5°C. Яких же спільних зусиль треба докласти на глобальній арені, щоб розв'язати цю проблему?

2021 року понад 50 країн взяли на себе зобов’язання захистити 30% суші й океанів Землі до 2030 року від негативного впливу індустріалізації. Однак активісти – захисники довкілля – цю ініціативу сприйняли із неприхованим скептицизмом. Нині тривають масштабні дебати щодо визначення пріоритетних завдань у цьому напрямі й того, що саме сприятиме швидшому зменшенню частки вуглекислого газу в атмосфері, – більше висаджувати лісів, відновлювати водно-болотних угідь, а може, інші альтернативи?

Україна теж уживає заходів, щоб запобігти несприятливому впливу зміни клімату і зробити внесок у збереження озонового шару шляхом удосконалення державної політики стосовно екології.

Спосіб, яким країни насправді можуть реалізувати необхідні завдання, — вуглецеве кредитування. Вуглецеві кредити — це своєрідна квота для країни чи організації на викиди певної кількості цього забруднення, нею можна торгувати в разі, якщо повна норма не використовується. Як ці кредити сприяють упровадженню екологічних рішень?

Природоорієнтовані рішення і компенсація викидів вуглецю

Купівля вуглецевих кредитів для різних проєктів – наприклад, із метою насаджування дерев, – це стандартна практика. Однак чи справді це сприяє зменшенню вуглецю?

Природоорієнтовані рішення передбачають взаємодію з природою для розв'язання суспільних проблем, при цьому забезпечуються переваги як добробуту людей, так і біорізноманіття. Зокрема це дії, які передбачають захист, відновлення чи управління природними й напівприродними екосистемами. Інвестиції в природу дають змогу створити поглиначі вуглецю й водночас генерувати соціальні вигоди. Прикладами таких рішень є висаджування більшої кількості дерев, зменшення викидів парникових газів чи обмеження вирубки лісів. Згодом вуглецеві кредити на це буде переведено на відповідальне використання. І цей економічний інструмент сприяє регулюванню загальних викидів вуглецю.

Крім зусиль урядів, важливі також відповідні кроки приватних компаній з розробки й реалізації екологічних рішень, спрямованих на зменшення викидів вуглецю. Що в цьому контексті можуть і мають зробити енергетичні компанії?

Значний крок у розв'язанні проблеми викидів робить компанія Shell, яка розробляє і впроваджує свої стратегії досягнення цілі щодо нульових викидів до 2050 року за допомогою уникнення цих викидів, їх скорочення й використання вуглецевих кредитів.

Флора Цзі Цінь (Flora Ji Qin), глобальна віце-президентка Shell з природоорієнтованих рішень, стверджує, що компенсація викидів вуглецю ніколи не є самостійним рішенням, а завжди входить у комплекс заходів із декарбонізації. Ця компенсація не є заміною того, що має робити компанія, а лише доповненням існуючих практик. Придбання вуглецевих кредитів є свідченням відданості компанії меті зберегти екологію.

Компенсація викидів вуглецю може бути дієвою у двох випадках:

1) якщо є частиною цілі бізнесу, проте не зміщує фокус із неї, тобто компенсація викидів вуглецю повинна мати додану цінність для компанії;

2) якщо йдеться про високоякісний вуглецевий кредит, що матиме переваги для суспільства.

Торгівля кредитами на міжнародному рівні – добровільний вуглецевий ринок

А тепер постає питання: як розвивати ринок вуглецевих кредитів і сприяти привабленню інвестицій у нього? Ідеться про дві речі – природність і масштаб.

У звіті State of Finance for Nature 2021 зазначається, що до 2050 року інвестиції обсягом близько 8,1 трлн дол. США будуть необхідні для розв'язання екологічних проблем. Інвестиції в природоорієнтовані рішення мають зрости до 2030 року щонайменше втричі й учетверо – до 2050-го, якщо світ хоче досягти своїх цілей щодо біорізноманіття, уникнення зміни клімату й деградації земель. Такі масштаби інвестицій вимагають від потужних гравців у суспільстві забезпечення фінансових потоків для створення високоякісних вуглецевих кредитів – і для державного, й для приватного секторів.

Різноманітні природоорієнтовані проєкти є критично важливими, а для максимального ефекту їх важливо накладати на відповідні державні екологічні програми. Юридичний підхід до кредитування полягає в тому, що країни резервують ці кредити, щоб створити більш оптимізовану тактику використання своїх природних ресурсів. В Україні, приміром, було створено правові й інституційні передумови для поступового переходу до низьковуглецевого розвитку разом із забезпеченням економічної, енергетичної та екологічної безпеки й одночасним покращенням добробуту людей.

Насамперед варто почати із захисту того, що ми втрачаємо саме зараз, а вже потім переходити до етапу відновлення ресурсів. Наприклад, щодо збереження лісів, то першим кроком має стати припинення нерегульованої вирубки дерев, а вже другим етапом – їх висадження.

Питання виходить далеко за межі вуглецевих викидів, бо йдеться і про збереження біорозмаїття, й про покращення добробуту громадян, і про якісне повітря, й про ефективне управління водними ресурсами та про багато інших екологічних аспектів. Лише комплексне розв'язання проблем сприятиме сповільненню глобального потепління і генерації користі для суспільства.

Послухати цікаву дискусію на цю тему і познайомитися з різними поглядами галузевих експертів, зокрема глобальної віце-президентки Shell із природоорієнтованих рішень Флори Цзі Цінь та глобального директора програми щодо збереження й відновлення лісів у Всесвітньому інституті ресурсів (WRI) Рода Тейлора, можна в Енергетичному подкасті Shell.