Мережа газових заправок «БАРС» встановлювала АГЗП в обхід чинних вимог щодо необхідної документації та нехтуючи правилами безпеки. Про це йдеться у сюжеті Лесі Іванової «Де газ?» для програми «Наші Гроші з Денисом Бігусом».
У березні цього року КМДА розпочала примусовий демонтаж модульних АГЗС у Києві, оголосивши 353 газові заправки нелегально розміщеними. За останніми даними, вже демонтований практично увесь перелік, при чому 101 заправку примусово демонтували КП «Київблагоустрій» спільно з ДСНС і КАРСом (Комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку»), а 249 заправок їхні власники, не чекаючи примусу, закрили самі. Основні претензії, котрі міська влада висловлює щодо таких заправок – це порушення порядку оформлення дозвільної документації на розміщення АГЗП, нехтування правилами безпеки на заправних станціях, а також несплата податків.
Наразі єдиного документу, який би регулював порядок та правила розміщення АГЗП в Києві, немає. Ідея такого порядку в КМДА існує ще з літа 2015 р., однак досі у статусі не затвердженого проекту. Таким чином наразі існує низка розрізнених нормативно-правових актів, і в суперечці за легальність чи нелегальність заправок КМДА та власники АГЗП апелюють до різних.
Так, КМДА при визначенні переліку незаконно встановлених АГЗП керувалося Правилами благоустрою міста Києва. Згідно з п. 15.3.26. «Розміщення АГЗП», для облаштування заправки треба:
- договір оренди земельної ділянки;
- висновки СЕС; Головного управління екологічної безпеки; Головного управління МНС (нині ДСНС);
- дозвіл держнаглядохоронпраці;
- генплан або схема розміщення;
- ліцензія підрядної організації;
- договір про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, виданий ГУ економіки та інвестицій КМДА
Модульні АГЗП часто не виконують навіть перший пункт – оформлення земельної ділянки, просто нехтуючи ним, або ж використовуючи обхідні шляхи.
Так, наприклад, одна із заправок бренду «БАРС» була розташована по вул. Північна, 3 на земельній ділянці, котра за даними кадастру не обліковувалася взагалі ні за ким.
Інша, без оформлення ділянки, була встановлена на території КП «Спеціалізоване управління протизсувнихх підземних робіт» (Військовий проїзд,8). Ще одна була розміщена по вул. Милославській на ділянці, що обліковується за КП «Київпастранс» (по суті за кілька метрів від розв’язки трамвайної колії), нібито на підставі договору з КП, однак його до суду власники заправки так і не подали.
Що ж до обхідних шляхів, то низка заправок під брендом «БАРС» були розміщені на території комунальних парковок: замість оренди земельної ділянки ТОВ «Барс 2000» або ТОВ «Де-Люкс» (власник обох Геннадій Гладченко), найчастіше через ланцюжок із ще кількох фірм, брали у КП «Київтранспарксервіс» декілька паркомісць, і на них облаштовували АГЗП. Саме за такою схемою, згідно з судовими рішеннями, були встановлені заправки, наприклад, на пр.Академіка Корольова, 1 (Святошинський район), пр. Ватутіна 14 (Дніпровський район), вул. Червоногвардійській (Деснянський район), пр. Григоренка, буд. 4-А (Дарницький район), вул. Крайня (біля вул. О. Сабурова, Деснянський район), вул. Уборевича (Святошинський район).
Прокуратура в інтересах міста подала низку позовів до суду з вимогою звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, апелюючи зокрема до тих же Правил благоустрою, де зазначено, що майданчики для платного паркування призначені для тимчасової стоянки транспортних засобів і на таких земельних ділянках оператор не має права здійснювати будь-яку діяльність, окрім паркування. Суди першої інстанції прокуратура в інтересах міста вигравала.
Однак більша частина судів наразі програні в апеляційній та касаційній інстанціях, або ж повернута на повторний розгляд. В ході детальнішого розбору наявних документів раз за разом виявлялося, що власники заправок, хоч і справді не оформлювали оренду земельної ділянки під АГЗП – натомість отримували низку погоджень на їхнє розміщення з інших інстанцій.
Так, у випадку з заправкою на Григоренка, виявилося, що Мінрегіон видало погодження концепції на розміщення АГЗП, а Департамент містобудування та архітектури на запит щодо погодження розміщення АГЗП відповів, що принципово не заперечує, за умови подальшого оформлення паспорту прив'язки об'єкту до місцевосі, погодження Концепції щодо розміщення та виконання вимог пожежної безпеки. Аналогічні погодження виявилися й у заправок на Уборевича, Симиренка і Бальзака.
Окрім того, в ході судових суперечок виявилося, що багато АГЗП знаходиться під охороною того самого КАРСу та Аварійно-рятувального загону ГУ ДСНСУ у м. Києві - на підставі договорів щодо аварійно-рятувальних робіт у разі виникнення загроз безпеки чи надзвичайних ситуацій. Тобто заправки були щодо безпеки на обслуговуванні у структур, котрі нині задіяні у демонтажі АГЗП як потенційно небезпечних об’єктів. Договори з КАРСом і ДСНС мали вже згадані заправки на Червоногвардійській, Корольова, Ватутіна і ще одна на Симиренка.
При цьому в самому КМДА наголошують, що АГЗП у тому вигляді, в якому вони функціонують в Києві – небезпечні. За словами керівника апарату Володимира Бондаренка, вони масово нехтують правилами безпеки на об’єктах: «На сьогодні законодавством передбачена декларація безпеки. Це фактично кожен підприємець за допомогою сертифікованого експерта оцінює безпеку свого об’єкта і реєструє її в 2 органах – в міськдерадміністрації і в ГУДСНС. Жодної декларації безпеки по 370 об’єктам в КМДА немає… В таких ємностях має бути система раннього витоку газу – її немає. Має бути система пожежогасіння – її немає. Ця ємність має бути заглиблена – немає. В даному випадку, коли ми маємо самовільно встановлений модуль, це фактично конструктор Лего, який до бетонної подушки дротами, які йдуть від нього до лічильника, більш нічого».
Голова Першої Київської асоціації скрапленого газу (ПКАСГ) Олександр Приступов на прес-конференції 6 квітня назвав заяви міської влади про небезпеку газових модулів «маячнею»: «Вибухонебезпечні страшні модулі, котрі можуть вибухнути в будь-яку хвилину й убити мільйон громадян – це повна маячня і абсурдю Жоден модуль в Києві не вибухнув. Це все чорна інформаційна кампанія».
Присутній на тій же прес-конференції представник «БАРСУ» Максим Глущенко наполягав на тому, що у Європі газові модулі вважаються безпечними: «Це Польща, ось будинок, дорога. Тобто люди, котрі говорять про європейський досвід, не звертають увагу на те, що АГЗП модульного типу можливе розміщення за 20-15 метрів від житлових будинків».
Разом з тим, по тому самому «БАРСу» є кримінальна справа за порушення правил безпеки на одній із заправок. В листопаді 2016 р. по такому епізоду було затверджено вирок директору ТОВ «Барс 2000» Сергію Лисюку. Йшлося про АГЗП «БАРС», розміщену в 2015-2016 р.р. по вул. Новокостянтинівській, 4-А. В лютому 2015 р. заправку перевірила обласна Дерслужба гірничого нагляду і промбезпеки, виявилося що АГЗП працює з порушенням вимог законодавства про охорону праці, про об'єкти підвищеної небезпеки і про пожежну безпеку, зокрема:
- допущена експлуатація АГЗП при несправних та невідрегульованих запобіжно-скидних клапанах;
- не опломбовані запобіжно-скидні клапани;
- не встановлено блискавкозахист АГЗП;
- відсутній дозвіл на експлуатацію обладнання та виконання робіт підвищеної небезпеки;
- не проведено ідентифікацію та декларування об'єкту підвищеної небезпеки;
- відсутня проектна документація на встановлення АГЗП;
- відсутні журнали, експлуатаційні паспорти з відомостями про виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту спору системи газопостачання АГЗП;
- особа, відповідальна за газове господарство АГЗП та оператори АГЗП не пройшли необхідну підготовку;
- не проводиться технічне обслуговування та ремонт обладнання АГЗП, і т.д.
Відповідно до Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва в травні 2015 р. роботу АГЗП було зупинено. Однак уже за рік, в серпні 2016 р. виявилося, що заправка і далі працює. Керівник «Барс-2000» уклав угоду з прокурором про визнання винуватості й у якості покарання лише сплатив штраф – 3,400 грн.
Коментарии
Войдите чтобы иметь возможность оставлять коментарии
Войти