Сербія домагається п'ятого скасування санкцій США для нафтової компанії NIS

Перемовини між Белградом і Сполученими Штатами щодо п'ятого відтермінування санкцій проти сербської нафтової компанії NIS, що належить росії, були затьмарені труднощами, заявила 14 липня міністр гірничої промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович.

Як раніше повідомляв enkorr, NIS наразі отримала четверте відтермінування, термін дії якого закінчується 29 липня, що ставить Сербію у скрутне становище, оскільки вона намагається збалансувати свою енергетичну безпеку з геополітичним тиском.

«Перемовини досить складні, тому що ми перебуваємо в незавидній ситуації між двома великими державами, росією й Америкою», — сказала Джедович Ханданович у прямому ефірі на державному телеканалі Сербії RTS.

NIS, контрольним пакетом акцій якої володіють російські компанії «газпром нєфть» і «газпром», експлуатує єдиний нафтопереробний завод (НПЗ) Сербії, який покриває значну частину її потреб, і санкції можуть поставити під загрозу її постачання сирої нафти. Об'єкт має річну потужність 4,8 млн тонн.

Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США спочатку запровадило санкції проти нафтового сектору росії 10 січня й дало «газпром нєфті» 45 днів, щоб вийти з-під власності NIS.

Міністерство фінансів США не одразу відповіло на запит про коментар щодо перемовин.

«Ми докладатимемо всіх доступних засобів, щоб продовжити діалог з обома сторонами... щоб захистити нашу позицію», — сказала вона.

26 лютого «газпром нєфть» передала «газпрому» частку близько 5,15% акцій NIS, намагаючись уникнути санкцій.

«газпром нєфть» зараз володіє 44,85% акцій NIS, тоді як «газпром» має 11,3%. Уряд Сербії володіє 29,87%, решта акцій належать дрібним акціонерам.

NIS імпортує близько 80% своїх потреб у нафті через хорватського трубопровідного оператора Janaf. Решту покриває власний видобуток сирої нафти в Сербії.