Польща розбудовує СПГ-інфраструктуру, щоб стати головним хабом Європи

Європа пришвидшує відмову від російського газу, і на цьому тлі Польща прагне перетворитися на головну точку входу світового LNG до центральної й східної Європи. Такий зсув може суттєво змінити маршрути постачання й забезпечити країнам регіону стабільнішу альтернативу трубопровідному газу.

Варшава спирається на досвід 2022 року, коли після скорочення постачань «газпрому» Польща виявилася значно краще підготовленою, ніж інші держави ЄС. Тепер, коли Європа планує повністю припинити імпорт російського газу 2027 року, країна розглядає подальше розширення LNG-інфраструктури.

Оператор газотранспортної системи Gaz-System SA до середини наступного року ухвалить рішення щодо будівництва додаткового плавучого імпортного термінала на Балтиці. Зі слів CEO Славоміра Гінца, це питання стало актуальним через «помітне зростання інтересу до СПГ як у Польщі, так і в сусідніх країнах».

Наразі Польща має діючий термінал у Свіноуйсьце (8,3 млрд кубометрів на рік) і будує another FSRU потужністю 6,1 млрд кубометрів, запуск якого очікується 2028 року. Обидва проєкти повністю заброньовані державним нафтогазовим концерном ORLEN SA, тоді як додатковий термінал планують орієнтувати на зовнішніх покупців.

Паралельно з цим Хорватія, Греція, а також Литва активно розвивають власні LNG-потужності, проте саме центральне розташування Польщі у газовій мережі ЄС робить її потенційним логістичним центром. Зокрема це дає можливість спрямовувати американський СПГ на зберігання до українських ПСГ або постачати його країнам без доступу до моря: Чехії, Словаччині, Угорщині.

«Польща має структурну перевагу — доступ до моря. Регіон десятиліттями був залежний від російського газу й мало інвестував у диверсифікацію. Польща ж почала набагато раніше, і це дає їй сильнішу позицію зараз», — пояснює Михайло Свищо, аналітик ExPro Consulting.

ORLEN уже постачає американський СПГ до України й планує збільшити транзит до понад 1 млрд кубометрів наступного року проти 600 млн кубометрів у 2025-му. Частина українського імпорту також надходить через Литву, проте маршрути через Польщу могли б стати значно коротшими завдяки новим потужностям.

За даними Gaz-System, під час нещодавнього опитування 14 компаній висловили інтерес до потенційного нового термінала, а сукупні пікові запити перевищили проєктну потужність майже вчетверо. Майже половину обсягів користувачі планують експортувати, а оптимальний термін запуску — 2029-2030 роки.

Компанія зараз веде консультації, щоб розробити модель, яка зробить термінал комерційно привабливим.

Утім, експерти застерігають: статус регіонального хабу потребує не лише інфраструктури, а й адаптованих правил. «Участь на польському ринку наразі складна», — каже Метт Дрінквотер, керівник європейського газового напрямку Energy Aspects. З його слів, тривалі процедури реєстрації й жорсткі вимоги безпеки знижують інтерес трейдерів. Тому для повноцінної реалізації амбіцій Польщі потрібні також зміни у регуляторному середовищі.