Грузія починає будівництво свого першого НПЗ в Кулеві

Грузія починає будівництво свого першого нафтопереробного заводу (НПЗ) у Кулеві з метою зменшення залежності від російського імпорту й зміцнення своєї енергетичної автономії, повідомляє EnergyNews.

У рамках стратегічного кроку з диверсифікації джерел постачання Грузія дала добро Black Sea Petroleum на створення нового НПЗ у Кулеві на узбережжі Чорного моря.

Цей об’єкт, перший у своєму роді в країні, – великий крок уперед для грузинської нафтової промисловості, яка традиційно залежить від імпорту, особливо з росії.

З початковою потужністю 1,121 млн тонн на рік НПЗ не тільки забезпечить потреби внутрішнього ринку, але й стабілізує постачання в умовах геополітичної невизначеності.

Потужність заводу планується збільшити до 2,921 млн тонн на рік, хоча точний графік цього розширення ще не встановлено.

Водночас також планується будівництво резервуарного парку з початковою потужністю 89 тис. м3 з можливістю розширення до 440,2 тис. м3, таким чином зміцнюючи інфраструктуру дистрибуції й експорту.

Рішення про будівництво цього НПЗ прийнято в той час, коли постачання нафти, в основному з росії, стають дедалі непередбачуванішими.

Недавні збої в російській інфраструктурі, зокрема через цілеспрямовані атаки, підкреслили крихкість поточних ланцюжків постачання. Грузія, яка досі значною мірою залежала від цього імпорту, вживає заходів для забезпечення свого доступу до нафтопродуктів.

2023 року видобуток сирої нафти в Грузії становив 56,2 тис. тонн зі стабільним щорічним зростанням на 15-20%.

Однак через відсутність місцевих нафтопереробних потужностей більша частина видобутої сирої нафти експортувалася за менш вигідними цінами.

Введення в експлуатацію НПЗ у Кулеві змінить цю динаміку, дозволяючи Грузії переробляти нафту на місцевому рівні й краще задовольняти внутрішній попит. Причому цей завод не обмежуватиметься лише внутрішніми потребами, оскільки його стратегічне розташування на узбережжі Чорного моря відкриває перспективи експорту на сусідні ринки, такі як Вірменія, яка також залежить від імпорту переважно російських нафтопродуктів.

Розвиток грузинських портів у Поті й Батумі, а також майбутнього порту «Анаклія» посилить цей експортний потенціал, сприяючи морським перевезенням нафтопродуктів.

Постачання сирої нафти можуть надходити з кількох джерел, включаючи Азербайджан, Казахстан, Туркменістан і, можливо, Іран.

Ця диверсифікація джерел має вирішальне значення в поточному геополітичному контексті, пропонуючи Грузії більшу стійкість перед обличчям потенційних збоїв у ланцюжку постачань.

Завдяки цьому проєкту Грузія позиціює себе не тільки для задоволення власних енергетичних потреб, але й для того, щоб відігравати більш впливову роль на регіональному ринку вуглеводнів.

Знижуючи залежність від російського імпорту й збільшуючи місцеві виробничі потужності, НПЗ у Кулеві є ключовим кроком у розвитку енергетичного сектора Грузії.