Гетманцев пояснив запровадження авансової сплати ПнП

Державній податковій службі складно контролювати дотримання законодавства зі сплати податку на прибуток підприємств, тому держава змушена запроваджувати авансові внески з податку на прибуток в окремих галузях, зокрема для пунктів обміну валюти й АЗС.

Про це голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив у інтерв'ю «Інтерфакс-Україна».

«На жаль, якщо порівнювати з податком на додану вартість – податок на прибуток адмініструється набагато менш ефективно. По-перше, податковий період річний, і аби наздогнати об'єкт оподаткування, необхідно проводити перевірку через декілька років після того, як вже отримання прибутку відбулося. В окремих випадках це складно, в інших випадках це неможливо», — розповів Гетманцев.

По-друге, з його слів, неможливо всіх наздогнати перевірками, аудитами, фізично неможливо. Якщо перевіряється протягом року 15% підприємств – це непоганий показник.

«Всі інші не перевіряються фізично, і цим користуються недобросовісні платники», – додав голова комітету.

Він також зауважив, що доводити ухилення від сплати цього податку порівняно складно.

«По-третє, це складність доведення ухилень від оподаткування податку на прибуток підприємств і різноманітність способів, які використовує бізнес для зменшення об'єкта оподаткування, які, на жаль, досить важко доводити в судах і під час податкового аудиту», — сказав Гетманцев.

З його слів, через це держава змушена запроваджувати авансові внески з податку на прибуток в окремих галузях, зокрема для пунктів обміну валюти й АЗС.

«Принцип, який ми запровадили – оподаткування за зовнішніми ознаками, – віддає архаїкою. І він менш справедливий, ніж оподаткування прибутку як такого. Але обставини, в яких ми опинилися, коли весь ринок, за винятком двох-трьох підприємств, ухиляється від сплати податку на прибуток, нас змушують до вжиття спрощених методів оподаткування за зовнішніми ознаками», – пояснив голова комітету.

Він наголосив, що такі рішення демонструють свою ефективність, і сферу їх застосування може бути розширено.

«Механізм так званого мінімального податкового зобов'язання – МПЗ – ми реалізували не тільки для АЗС та обмінників, а також у сільському господарстві, де він буде вдосконалюватися. Зараз також очікуємо підписання президентом закону про оподаткування ринку спирту, виходячи з потужності підприємств», — нагадав Гетманцев.

Нагадаємо, з 1 грудня набув чинності закон, який зокрема передбачає сплату щомісячних авансових внесків із податку на прибуток з АЗС.

За розрахунками Консалтингової групи «А-95», запровадження авансового ПнП не призведе до зростання цін, проте забезпечить держбюджету 250-300 млн грн щомісяця.