Fuel for Ukraine: щоденник конференції

У Варшаві розпочалася міжнародна конференція з питань постачання в Україну пального з Євросоюзу Fuel for Ukraine. Центральне місце зустрічі постачальників, експедиторів, страховиків і профільних чиновників.

У конференції Fuel for Ukraine беруть участь понад 230 делегатів, які представляють 100 комерційних організацій із 15 країн.

Програма заходу включає чотири блоків, присвячених основним тенденціям розвитку українського ринку нафтопродуктів в умовах повномасштабної російської агресії проти України.

Офіційні партнери форуму – компанії WOG, OKKO, Unimot, GT Group, Gaspol і СК «Гештальт Груп».

Еnkorr веде текстову трансляцію конференції.

19.40

Програма першого дня Fuel for Ukraine добігла кінця. Завтра на учасників очікує своєрідна родзинка заходу – презентація UNIMOT у Westin Hotel, а також знайомство з заправкою компанії, яку розташовано біля Варшави.

19.30

Карен Танг, яка представляє компанію OPIS by Dow Jones, під час конференції проаналізувала стан ринку LPG, окресливши усі напрями його використання й динаміку цін залежно від цих напрямів і цін на нафту, з якими так чи інакше корелюють ціни на LPG. 

З її слів, серед найбільших ринків LPG в Європі – Польща й Україна, оскільки вони мають великі ринки автогазу. А також Туреччина, яка є найбільшим імпортером.

Що стосується України, то вона також має дефіцит скрапленого нафтового газу, який вимірюється 1,5 млн тонн на рік.

При цьому потрібно враховувати, що ціни на скраплений нафтовий газ залежать не тільки від цін на нафту, а й від багатьох чинників, серед яких – погода взимку.

«LPG слідує за тим, що відбувається на ринку США. Дуже впливає, яка зима, залежить від того, тепла чи холодна. Тобто, вартість підвищується взимку, знижується влітку. Але зміни сталися кілька років тому. Ціна газу в жовтні торік досягла історичного піку порівняно з ціною на нафту», – сказала вона. 

18.50.

Алан Гелдер із Wood Mackenzie підготував доповідь стосовно експорту російської нафти. З його слів, минулого тижня постачання сировини  з росії зменшилися.

«Це, на нашу думку, відбулося тимчасово. Якщо ми поглянемо, куди потрапляє російська нафта з 24 квітня до 24 червня, то тут і Європа, й Туреччина, хоч постачання в Європу зменшується, а експорт переспрямовується в Китай та інші азійські країни», — каже він.

За даними Wood Mackenzie, наразі постачання російської нафти зменшилися на 1 млн бар. в день. При цьому, за їх прогнозами, зменшення видобування нафти в росії  в 2023 р. буде незначним.

Куди постачає нафту росія:

18.35

ЄК, за словами Липполда, наразі працює над тим, щоб відкрити більше пропускних пунктів, які працюють на кордоні, або відкрити ті, які було закрито. Це починає давати кращий результат, оскільки є координація між міністерствами.

«Що стосується бензинів, то зараз ми бачимо, що пальне із Польщі, Словаччини, Румунії надходить – обсяги зростають, якість стає кращою, й ситуація з постачанням пального в Україну поліпшується. Але Україну ще обстрілюють», – зазначив він, уточнивши, що наразі найбільша підтримка України Єврокомісією – це постачання електроенергії, потрібного обладнання, пального, а також забезпечення змоги зберігання відповідних нафтопродуктів. Що ж до довготривалих планів, то ЄК говорить про допомогу з реконструкцією всієї країни, зокрема і її паливної інфраструктури.

«4-5 липня відбудеться конференція у Лугано, де українська група представить свої напрацювання щодо потреб, її представники поспілкуються з міжнародними донорами щодо того, якими мають бути пріоритети. На цьому етапі не все ідеально скоординовано, але ми над цим працюємо», — підсумував він.

18.25

Маркус Липполд, який представляє Європейську комісію і який працює в групі підтримки України, зазначив, що ця група займалася енергетикою, транспортом і земельною угодою.

«Торік ми підписали авіаційну угоду з Україною, а вже під час війни, якщо казати про електроенергетику, то 16 березня було здійснено під’єднання української мережі до європейської, а загалом після початку війни наша увага змістилася на вектор підтримки України, і нас передовсім цікавлять потоки газу, реверсні потоки, підтримка стабільності енергосистеми», – пояснив представник Європейської комісії.

З його слів, ЄК підтримує постачання пального і обладнання в Україну, це насамперед вугілля, газ і нафта. А останнім часом комісія забезпечувала всі гранти, позики в цих напрямах, щоб забезпечити Україні змогу працювати.

«Якщо йдеться про постачання пального, то було надано фінансову допомогу, а деякі компанії уклали свої власні угоди з українськими партнерами безпосередньо. Також є паливні хаби близько до кордонів Польщі, Румунії й Словаччини, які задіяно у розв’язанні проблеми», – зазначив Маркус Липполд, додавши, що Україні варто скористатися механізмом цивільного захисту, який у Європі використовується давно і дає позитивний ефект. «Якщо ви будете постачати ці хаби, витрати перевезення до кордону покриває ЄС. Цей механізм існує тривалий час, використовується давно і з хорошим ефектом», – пояснив він.

18.10.

«Кілька тижнів тому назад Україна стала асоційованим членом Міжнародної енергетичної агенції, тому для нас велика честь бути тут і зараз з вами, підтримувати ваші зусилля нашим аналізом й передбаченнями», — розпочала останню сесію конференції представник IEA Крістін Петросян.

Вона зазначила, що її презентацію присвячено глобальним тенденціям і викликам, які стоять не лише перед Україною, а перед усіма країнами.

«Як ви знаєте, є різниця між цінами на нафту і нафтопродукти, є різні розбіжності на глобальній арені, тому що торік уперше за 30 років ми побачили зменшення глобальних потужностей», — зазначила Крістін Петросян.

Окрім цього, з її слів, протягом останніх десятиліть відбулися зміни в потужностях, зокрема на сході. Нові нафтопереробні заводи будувались у Китаї.   

«З 3-го кварталу 2021 року ми побачили, що завжди попит більший за пропозицію. Це відбувається через низьку маржу й через закриття потужностей, і саме тому ми маємо такі проблеми із запасами», — заявила вона, зазначивши, що після того, як було створено альянс ОПЕК+, відбулося зменшення постачання нафтопродуктів, а не самої нафти.

17.50

Як зазначив Іван Буян, який представляє на конференції GT Group, обсяг ринку LPG на місяць – 60-70 тис. тонн, трейдингом якого займається компанія.

Оскільки компанія приділяє велике значення аналізу ринку, І.Буян оприлюднив прогноз, яким буде ринок, зважаючи на те, що «тепер це не бізнес, тепер це війна – і перед нами паливний фронт».  

«Зараз усі кажуть, що ринки буде переорієнтовано. Тут варто не тільки говорити про нові виклики, але й приймати нові рішення. Ми намагаємося зрозуміти, яка кількість продукту приходить через які пропускні пункти. росія + білорусь, країни СНД, які теж включають деякі частини імпорту з росії й білорусі. Так от, 2022 р. зникне весь цей імпорт з рф і рб. І нам треба зрозуміти, що з цього працюватиме далі», – сказав він.  

Враховуючи те, що відбувається на паливному ринку України сьогодні, постачання LPG вимагає від нас абсолютно нових логістичних схем. І «ми будемо їх запроваджувати, хоч нашими потужностями цього й не було передбачено».

Спікер акцентував, що закупівлі з Європи, які зазвичай були доволі невеликими, вже 2022 р. сильно зростуть. Більше того, ці показники збільшилися вже зараз. «На мій погляд, це буде млн тонн щороку – постачання з країн ЄС має збільшитися у 10 разів. Важко сказати, яким чином це відбудеться, у сенсі, наприклад, постачання польського газу, але мільйон тонн LPG буде постачатися в Україну», – сказав Іван Буян.

Так, у січні 2022 р. масштаб українського ринку перебував на рівні майже 119 тис. тонн, у лютому – це 97%, у березні – сильно впав. У нашої компанії не настільки різко відбувся падіння обсягів продажу. Ми дуже швидко відреагували», – каже він, додаючи, що на ринку України «ще є певна кількість СВГ з росії, але його кількість постійно зменшується».

«Оскільки ми займаємось LPG, то досить грубо відмовляємось від пропозицій торгувати продуктом з рф і рб й будемо боротися з такими компаніями, які намагаються з допомогою підроблених документів постачати в Україну газ із цих країн», – підсумував він.  

Як зазначив представник GT Group, щоб наповнити ринок газом, потрібні нові джерела, яких не було раніше. При цьому дуже важливо відпрацювати маршрути, як саме скраплений нафтовий газ заходитиме в країну. «Основні потоки, згідно з нашим прогнозом, це з Казахстану. Ці потоки надходять транзитом до прикордонних пунктів у Польщу, потім – в Україну», – пояснив він, додавши, що польський напрямок буде відігравати основну роль у постачанні скрапленого нафтового газу, тому що «там є інфраструктура, вона інтегрована у Європу і т.ін.». При цьому залишаються важливими й інші напрямки, передовсім Чорноморський регіон.

«У чому складність? Польський напрям – перше, другий – Чорноморський регіон. Ці два напрямки мають різні котирування, вони будуть балансувати один одного, і в майбутньому в нас буде паритет даних цін. Наступні напрямки – це потоки з Казахстану, ЄС, США – до болгарських, румунських портів, а потім – до українських пунктів перетину кордону, і все», – пояснює спікер, акцентуючи на тому, що оскільки багато людей постачають нафтопродукти, дуже складні питання логістики: великі простої, війна триває, інфраструктура ще не готова.

На його погляд, з одного боку, в Одеському регіоні потрібно збудувати термінал. З другого – реалізувати в Україні проєкт з побудови спеціальної колії завдовжки 70 км на кшталт польської, яка дуже потрібна для транспортування LPG. Польська дає змогу транспортувати 15 млн тонн вантажу за рік, і досить багато компаній успішно користуються цією інфраструктурою.

Український проєкт оцінюється в 60 млн доларів на капітальні витрати. «Тле якщо в нас буде ця лінія, то інфраструктура зростатиме вздовж неї, як гриби після дощу. Тож звертаюся до урядовців: побудуйте цю лінію, вона дуже потрібна, бізнес зробить усе інше», – підсумував спікер.

17.15.

Комерційний директор оператора АЗС WOG Тарас Панасюк зазначив, з погляду постачання 2021 року в Україні із забезпечення компанія мала найбільше нафтопродуктів з білорусі, росії та із портів Чорного моря.

«Сьогодні відбувається саме так, як казали мої попередники, все іде із західного кордону, задіяні всі найвіддаленіші  точки, які можуть існувати, і мені здається, що їх географія буде збільшуватися через санкції проти російського продукту, які й надалі будуть розширюватися», — зазначив він.  

З його слів, на сьогодні головний виклик, який стоїть перед його компанією, привезти максимальну кількість нафтопродуктів в Україну.

При цьому він розповів, що українцям необхідно економити пальне. «Наша компанія підтримала цей тренд, і в Україні ми розвинули співпрацю й колаборацію з багатьма відомими компаніями саме на тему економії нафтопродуктів», — розповів він.

17.00

Своє відеозвернення для учасників Fuel for Ukraine надіслав комерційний директор «Укргазвидобування» Сергій Федоренко, який захищає Україну від російських загарбників.

16.40

Представляючи українських імпортерів, перший віце-президент компанії ОККО – найбільшого гравця паливного ринку України – Василь Даниляк зазначив, що мережі вдалося досить швидко адаптуватися до військового стану саме тому, що вони мали великі залишки пального, грошей і дуже швидко почали укладати нові контракти, вже з огляду на ситуацію, що склалася.

«У нас досить сильні непаливні продажі. Ми себе завжди по них рівняли із провідними мережами АЗС у Європі, причому у нас окремі показники кращі, ніж у них, – зазначив він, пояснюючи, як працює компанія. – У нас на заправку на чек – досить непогані показники. Маржа по цьому напрямку – 65 млн торік, націлились на цей рік – на 75 млн, маржа. Будемо розвивати цей напрям і далі, бо він справді перспективний».

З його слів, ще 2009 р. було запущено програму лояльності, яка зараз охоплює 7,5 млн людей. «Ми їх знаємо, з ними спілкуємось, виставляємо їм індивідуальні ліміти, індивідуальні знижки», – пояснює спікер, додаючи, що на цьому етапі запрошують туди також бізнеси, які не мають конкурувати між собою. «Тобто, вона наразі досить важлива для нас, вона допомагає краще розуміти наших клієнтів, краще ідентифікувати клієнтів навіть тим працівникам, які перший день на касі», – каже Даниляк.

Як зазначає топ-менеджер ОККО, торік оборот компанії був 1,9 млрд доларів. «Ми цим завдячуємо історично нашим довгостроковим партнерам, це і ЄБРР, і Міжнародна фінансова корпорація, які деколи виставляли досить жорсткі вимоги щодо об’єктів інфраструктури (нафтобази, АЗС), але зараз під час війни ми відчули, наскільки це нам допомогло. Приміром, одна нафтобаза згоріла не цілком, а тільки третина. Ми її врятували завдяки обвалуванню, яке колись дуже не хотіли робити, на довгому забігу воно виявилося досить правильним і дуже помічним», – каже він.

Як сказав спікер, ОККО зустріла 24 лютого з досить великими залишками нафтопродуктів. «У нас сукупно, якщо взяти АЗС/нафтобази/дорога, було десь 90 тис. тонн. І це нам дало змогу зорієнтуватися в ситуації, в якій опинилася Україна після повномасштабного вторгнення рф», – пояснив він, додавши, що до війни 98% імпорту бензинів – це було білорусь і Литва, щодо дизелю – білорусь, росія, литва і трохи заходило з моря.

«Відповідно ми побігли укладати контракти. Крім того, що ми мали достатньо залишків, як нафтопродуктів, так і грошей, що дало нам змогу попередньо проплатити все. Ми це зробили дуже оперативно, причому значні суми, приймаючи ризики, причому компаніям, які жодного ризик-менеджменту не проходили. Зробили це тому, що не було варіантів, почали везти нафтопродукт. Але якщо ти не маєш ланцюжка логістики, ти можеш заплатити, а пальне може так і не доїхати. І тоді наші хлопці почали укладати контракти на всіх вузьких місцях. Очевидно, це все дуже ризиковано, тому що всі ці контракти вимагали підписувати від року мінімум, а краще три. Ми їх набрали, і так почали працювати під час війни», – пояснює Даниляк.

Щодо втрат компанії внаслідок бомбардувань російськими військами паливної інфраструктури компанія ОККО має 2 зруйновані нафтобази: одну – в Житомирській області, одну – у Львові. І десь біля чотирьох десятків АЗС розташовано як на окупованій території, так і там, де зараз активні бойові дії, тож їх експлуатувати зараз просто неможливо. «Решту АЗС, які у нас було обстріляно в Київській області, ми вже відновили. Зараз відновлюють у Чернігові, скоро закінчать. Наше завдання на сьогодні – привезти нафтопродукти в Україну, збити дефіцит. Тому веземо пальне звідусіль – з Румунії, Польщі, Болгарії, з регіону АРА – звідти, звідки можна доставити», – підсумував він.

16.25

Очільник «А-95» також зазначив, що велику роль у розв’язанні проблеми з пальним відіграло скасування урядом держрегулювання цін на пальне.

«Коли ринку дали стимули, скасувавши держрегулювання, він запрацював, – зазначає С.Куюн. – І з’явилося дуже багато нових компаній, які раніше варилися на внутрішньому гуртовому ринку. А зараз вони стали нафтотрейдерами: це зробили всі, хто сьогодні має бензовоз».

Результат є: це й активізація ринку, і збільшення кількості нафтотрейдерів. Оперативно спрацювали профільні міністерства, оперативно розв’язавши багато проблем, зокрема налагоджено координацію з основними залізницями. «Як наслідок, ми маємо динаміку збільшення постачання», – каже він.

Щодо скрапленого газу, то, зі слів спікера, ринок ним уже навіть наситився – й ціни почали падати. Далі – щодо ДП, ціна теж серйозно впала, і фактично вперше за останні три місяці гуртова ціна стала меншою за роздрібну. «І зараз нормальна ринкова ситуація вже відновилася», – резюмує він.

І, відповідно, щодо бензинів – теж непогана динаміка, зазначає С.Куюн, додаючи, що ми «недотягуємо трошки до прогнозного споживання».

«Я прогнозую, що після нашої конференції споживання буде різко зростати, бо сподіваємося, що ця конференція дасть поштовх постачанню, – переконаний він, констатуючи, що найбільш проблемне місце – це бензин. З одного боку, в Європі нібито багато бензину: Польща, Литва, регіон АРА, маємо Болгарію, Румунію.

«Завод «Орлен» той обсяг, який нам потрібно, продає за тиждень, але з цим є проблеми технічного характеру», – зазначає він, акцентуючи на тому, що основна роль у подоланні проблеми з нестачею бензину в Україні має належати Польщі. «Бо саме Польща найлегше може диверсифікувати свої постачання й збільшити обсяг цих постачань, тим самим забезпечивши пальне для України», – підсумував він.

16.20

Серед лідерів із постачання пального в Україну — Польща, Румунія, Молдова й Болгарія. При цьому із Польщі йде в основному дизель. У свою чергу, в обсязі постачань із Литви велика частка бензину.

«Ми наближаємося до наповнення ринку, але будь-яка зупинка одного з джерел постачання призведе до великих проблем на ринку», — каже Куюн.   

16.10

«Ще в березні, коли ми робили аналітику по ринку, ми розуміли, що Кременчуцький НПЗ довго не пропрацює. Те, що він пропрацював березня, – це бонус. Бо він був очевидною мішенню», – каже Куюн, пояснюючи, що за таких умов, коли російські війська зробили паливну інфраструктуру України однією з основних своїх мішеней, використовувати нафтобази, як раніше, ризиковано, відтак оператори цього й не роблять, а це тягне за собою додаткові проблеми.

Отже, галузь зруйновано. Ринку залишалось тільки шукати пальне. Це можна було робити тільки в Європі. З чим зіткнулись оператори? З тим, що у Європі немає вільних обсягів, пальне треба шукати. Порти дуже завантажено.

І навіть у таких умовах, зі слів С.Куюна, коли ніби є дефіцит, але пальне їде, бо «хто шукає, той знаходить».

Велика проблема, зазначає спікер, – постачання бензину, бо Європа була налаштована на постачання дизелю. Литовський завод має «півтора мільйона вільного бензину, але ми не можемо його привезти, бо єдиний термінал, який є, переливає тільки дизель».

З його слів, «нестача вагонів – теж проблема, бо ніхто Україну не чекав, всі вагони законтрактовано. Проте наразі процес іде, українці вміють шукати і переконувати власників цих вагонів».

Окрім того, зазначає очільник «А-95», у нас різна ширина колії, в Україні – широка, у Європі – вузька, потрібно переливати пальне на кордоні, це знижує пропускну здатність. Проте, каже він, «якщо треба, все знаходять – процес теж не безнадійний».

15-55:

Третю сесію, під час якої буде окреслено стан і перспективи паливних ринків України і Європи, розпочав своїм виступом директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

«Ми вже минули екватор, тож будемо рухатися далі», – сказав він, зазначивши, що цю сесію присвячено позиції українських операторів ринку, як вони бачать проблематику цих постачань.

З його слів, це важливо й для того, щоб наші європейські учасники могли познайомитись із українськими колегами, зрозуміли, що це дуже модерновий і транспарентний бізнес.

«Ми сьогодні говорили про диверсифікацію Європи, про Польщу, давайте подивимось, що відбувається з початком війни в Україні, які стреси ми переживаємо», – зазначив Куюн, коротко познайомивши присутніх із Консалтинговою групою «А-95», яка на ринку давно й професійно займається проблематикою ринку.

«Сьогодні ми також працюємо в оперативному штабі з регулювання ринку нафтопродуктів, тобто – дуже досвідчена компанія з консалтингу, ми працювали за останні 20 років з усіма великими компаніями, які працювали на ринку України», – каже він, розпочавши свою презентацію з представлення динаміки паливного ринку України.

14.20. Дариуш Чичоки, представник американської компанії «3 Seas Energy», яка займається дистрибуцією нафтопродуків, зазначив, що постачання в Польщу суттєво важливі не лише для України, але й для всього регіону, включаючи основних місцевих гравців, з якими можна співпрацювати для того, щоб нарощувати експорт.

З його слів, із США можна за 18-21 день постачити вантажі морем у різні регіони світу.

«Я знаю з якими логістичними викликами стикається регіон, але з достатніми інвестиціями і двосторонньою інфраструктурою, в довгостроківій перспективі, я думаю, що можливе постачання до Німеччини, України та Балтики не лише з росії», — зазначив він.

13.50

Президент Unimot Адам Сікорські (Adam Sikorski) розповів про виклики, з якими Польща зіштовхнилась стосовно постачання пального із росії, але наголосив, що виробництво різного пального в Польщі 2021 року порівняно 2020 роком виросло на 3%.

«Ми бачимо, що те, що стосується постачальників бензину на польський ринок, то це німецький напрямок, потім голландський. Ми ще з минулого року не імпортуємо російського бензину через проблеми з його якістю», — зазначив він.

При цьому Сікорські розповів, що його країна, як і раніше, залежить від російського дизпального й скрапленого газу, що призведе до зростання цін. «Якщо ми будемо стикатися з дефіцитом СВГ, ми будемо вимушені переходити на бензин», — каже він.

13.30

«Ми – найбільший незалежний оператор-дистриб’ютор, який постачає 7 млн тонн фізичного продукту на рік», – сказав Степ'єн, зазначивши, що Європа – це «найважливіший ринок історично, де ми розпочали свою діяльність. Присутність дуже потужна у Відні, в Бразилії. Маємо три офіси, Париж, Відень, Сингапур, 60 працівників, які займаються постачаннями й управлінням ризиками. Це – наша міць, яку ми будемо застосовувати, також зосереджуючись і на Україні».

Європа, з його слів, це передовсім імпортер. «Ми маємо все більше й більше продукції завозити у Європу. Пропозиція зростає, але розрив досить великий, Європа імпортує 10 млн тонн на рік. Тобто, ми в Європі й повинні імпортувати продукцію для того, щоб розподіляти її далі», – каже Роберт Степ'єн, акцентувавши, що поглиблюється розрив між попитом і пропозицією.

«Нещодавно з’явилося кілька нових причин цього розриву, передовсім потужність НПЗ знижується, вони виготовляють більше біопального і перетворюються на сховища. Тому менше переробки, менше скрапленого нафтового газу виходить з НПЗ», – зазначив Степьєн.

Кажучи про війну в Україні, розв’язану росією, й ті виклики, які тепер стоять перед світовою спільнотою, він зазначив, що «з комфортного середовища ми перейшли до доволі високих цін. Щодо прогнозу, то ціна буде знижуватися, але чи так буде насправді – подивимося. Я не впевнений на 100%, що цей прогноз справдиться, але він оптимістичний».

На початку війни, зі слів Степ'єна, рівень споживання російських енергоносіїв не знизився різко – й «процес експорту в Україну триває. Чи він далі продовжиться, не знаю, я б обережно ставився до цих ланцюжків».

Він також нагадав, що компанія має у своїй структурі морський термінал потужністю 1 млн тонн на рік, який працює цілодобово 7 днів на тиждень, є певна кількість кораблів, і це наші польські друзі можуть запропонувати Україні в допомогу задля розв’язання її проблем із постачанням пального.

«Регіональні постачання буде забезпечено, ми про це не переживаємо, але потрібно розв’язати проблему з логістичними вузькими місцями. Інфраструктуру на східному кордоні Польщі більш орієнтовано на експорт, а не на імпорт, тому тут також потрібно внести певні технічні зміни. Ми досягли швидких результатів, тому що відбулося достатнє фінансування, багато компаній одразу почали шукати способи вирішення цієї ситуації. Але, на мій погляд, доволі значні інвестиції все ще потрібні в транспортний парк, а також у розбудову терміналів для того, щоб забезпечити безперешкодний потік нафтопродуктів, власне», – той імпорт, який ми і забезпечуємо», – підсумував він.

13.10

Другий тематичний блок конференції присвячений диверсифікації постачання. Першим його спікером став Роберт Степ'єн (SHV S&RM).

Степ'єн почав зі знайомства учасників із холдингом SHV S&RM і сферою інтересів його компаній.

12.20

Як було зазначено під час форуму, Німеччина – важливий плацдарм у плані майбутньої побудови стабільного постачання на ринок не лише України, а й усієї східної Європи, тож її позицію представив Ульріх Бентербуш з Федерального міністерства економіки і захисту клімату Німеччини.

«Хотів би підкреслити, що те, що відбулося вчора у Кременчузі, нас дуже глибоко зачіпає, тому що нападів на мирних громадян не повинно бути ніколи. Якщо це – не воєнний злочин, то що тоді воєнний злочин?! Я був справді шокований тим, що відбулося вчора», – розпочав він свій виступ, додавши, що з 24 лютого світ змінився, і це – один із тих днів, які забути неможливо.

«Коли йдеться про постачання пального в Україну і про її підтримку Німеччини, то я хотів би, щоб ця ініціатива була якнайуспішнішою. Наше міністерство і уряд зроблять усе можливе, щоб підтримати цю ініціативу, тому що ми знаємо, наскільки це важливо у вашій ситуації», – сказав пан Бентербуш, зазначивши, що зараз відбувається не тільки війна росії проти України, а й економічна війна, яку організував президент рф владімір путін проти Європи. Й вони повинні зробити все можливе, щоб захиститися від цієї війни, бо тільки в такому разі зможуть на повну силу допомагати Україні, а в світі все взаємопов’язано.

«Ця економічна війна відбувається, і ми це бачимо щодня. Якщо ціна на газ на 560% вища, ніж до кризи, то що це, як не економічна війна?! І в такій ситуації, як сьогодні, ми повинні знайти пальне для України. З німецького погляду нафтовий ринок, що стосується пропозиції, звужується і звужується, – зазначив німецький урядовець, – але ми повинні зробити так, щоб Україна мала достатньо пального у тій ситуації, в якій вона є. Ми повинні це організувати спільно разом з бізнесом. Тому що путін не повинен виграти цієї економічної війни. Пакет порятунку країни внаслідок дій російського «газпрому» коштував мільярди доларів, щоб економіку стабілізувати. Це зокрема дасть змогу й допомагати Україні».

Що стосується України, то довготривалу перспективу має бути переорієнтовано на більш короткострокові перспективи. «По-перше, ми робимо все можливе для того, щоб Україна інтегрувалась в європейський ринок електроенергії, щоб ситуація стабілізувалась. Й це насправді це один із небагатьох прикладів, де ми намагаємось допомогти, – сказав пан Ульріх, – що ж до проблематики цієї конференції, то, як зазначили мої колеги, основне питання – це питання логістики. Ми готові підтримувати Україну, коли ви підпишете контракти, які буде укладено між німецькими й українськими партнерами. Ми будемо форсувати цей процес із погляду уряду, з погляду всіх потрібних кроків, які будуть спрощувати логістику, що має логіку, коли йдеться про обсяг пального, який вам потрібен».

Він зазначив, що питання логістики у Німеччині теж непросте, оскільки їх мережа залізниці «перебуває на етапі реконструкції в кількох регіонах», і пообіцяв зробити все можливе для того, щоб спростити обговорення проблеми з німецькою залізницею задля розв’язання обговорюваної проблеми.

11.55

Як зазначив під час свого вступного слова В’ячеслав Єрьомін, який очолює українську делегацію від «Укрзалізниці», УЗ відкрита для всіх пропозицій щодо постачання пального в Україну. «Ми сьогодні справді бачимо допомогу від багатьох партнерів, які долучилися до розв’язання цієї проблеми, і ми вдячні їм за це», – сказав Єрьомін.

Модератор заходу Сергій Куюн додав, що для залізничників організація постачання нафтопродуктів – новий напрям роботи, оскільки до війни через кордон України з Європи «залізницею не постачалось жодної тонни світлих нафтопродуктів – ні бензин, ні дизель, хіба що скраплений газ трохи. Тому вся команда вимушена адаптуватись у цих дуже непростих умовах, у них це досить непогано виходить», проте вони долучились до цієї роботи, хоч насправді ще є багато проблем.

Як зазначив Куюн, в залі конференції немає представників польської залізниці,з якими потрібно узгодити «позицію, тому що там питань багато».

Зі слів Єрьоміна, це так, але «всі наші європейські партнери теж змінюються, теж працюють над усіма нашими проблемними питаннями».

11.45

До заходу по відеозв'язку долучився заступник міністра енергетики України Микола Колісник. Він розповів, яких домовленостей досягнуто з Хорватією у питаннях диверсифікації постачань пального в Україну.

«Нині ми працюємо в двох напрямах — це польський і румунських ринок. Також співпрацюємо з Болгарію, але цього не достатньо. Ми розуміємо, що Хорватія й Адріатичне море може бути розв'язанням цієї проблеми як третій маршрут постачання», — розповів він.

З його слів, сама Хорватія наразі поки не готова постачати пальне в Україну через туристичний сезон в країні, але вони готові запропонувати нам підтримку після того, як оновлять свій річний баланс.

«Ми не припиняємо перемовин, ми сподіваємось знайти позитивні комунікації. І основна річ, про що ми домовилися в Хорватії, це про використання їхніх морських терміналів. Деякі з українських компаній уже мають контракти, які стосуються морських терміналів», — зазначив він.

11.30

Міністр економіки України Юлія Свириденко, яка не змогла долучитися до конференції особисто, передала свою заяву й подякувала всім, хто допомагає забезпечити Україну пальним.

Як зазначила Свириденко, з Варшавою відбувається координаційна робота щодо постачання пального. «Ми говорили про купівлю, транспортування залізницею, морськими портами, перехід кордону, транспортування автомобілями тощо. Насправді знадобилося дуже багато перемовин, – сказала міністр. – Я дуже рада, що ми змогли управляти паливним ринком. Навіть росіяни були роздратовані тим, що нам вдалося налагодити постачання пального в Україну».

З її слів, те, що після повного знищення постачання пального в Україну нам вдалося налагодити цей процес – це «одне з економічних чудес весни»: попри війну, напади на нафтосховища й нафтобази, наші клієнти змогли знайти пальне, бензин і ДП, також фермери змогли знайти ДП для того, щоб провести посівну.

«Кілька тижнів тому моя колега Анна Москва провела енергетичний форум у Варшаві, присвячений координації постачання пального. Ми говорили про транспортування залізницею, автомобілями, портами та інші подробиці, – зазначила Юлія Свириденко. – Дуже багато перемовин щодо нових маршрутів. Спільно ми змогли налагодити постачання. Нехай росіяни лютують, що всі ці ракети не змогли відрізати Україну від постачання пального».

Але, зі слів міністра економіки України, ринок пального ще далекий від ефективності, а така співпраця, яку започатковано на цьому форумі, є основою для стабільності, передбачуваності й стійкості ринку пального.

11.15

«Друзі, 24 лютого ми прокинулися в інший країні, сьогодні 125 день протистояння російській навалі. Сьогодні ми також відзначаємо День конституції.

Ми не бачимо причин такої агресії з боку росії, тому те, що відбувається в наших містах, свідчить лише про одне – ми маємо справу з геноцидом громадян України. Причина в тому, що ми є такі вільні, позитивні. Але ми обороняємося. Хоча сили їх значно більші», – розпочав конференцію директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.  

Він запропонував хвилиною мовчання віддати шану нашим загиблим українським героям і захисникам.

«Ми маємо тил, наш тил –  це Європа. Одним із таких векторів тилу є ринок пального. На жаль, Україна на сьогодні позбулася 100% постачань, які були до повномасштабної війни. Тому їх нам потрібно зараз замістити через європейський кордон», – зазначив він, додавши, що метою конференції є змога зібрати на одному майданчику українських імпортерів і учасників європейського паливного ринку.