Більше — можна, менше — ні: авансовий ПНП не переглядатимуть

Народні депутати не планують переглядати модель авансового податку на прибуток для АЗС, оскільки вважають її виправданою відповіддю на тіньові явища, з якими ринок самостійно не впорався.

Про це заявив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики народний депутат Ярослав Железняк під час конференції «Детінізація роздрібної торгівлі та сфери послуг: нові тренди», організованої Українською радою бізнесу спільно з АСС і ЄБА, передає кореспондент enkorr.

«Ми не розглядаємо перегляд моделі сплати ПнП. Поки там природа не очиститься, жодних змін у цьому випадку не буде. Якщо раптом є представники грального бізнесу — те саме. У тих сферах, де ми бачили тінь і ринок сам не зміг із цим впоратися, у нас позиція сформована — можливо, не дуже приємна, але, я вважаю, правильна, особливо під час війни», — зазначив Железняк.

Питання сплати авансового ПнП було піднято заступницею голови Асоціації паливно-енергетичного бізнесу (АПЕБ) Тетяною Думенковою.

З її слів, уніфікована модель щомісячної сплати авансових внесків обсягом від 30 до 60 тис. грн для роздрібних продавців пального, незалежно від фактичної діяльності АЗС, несправедлива для малого і середнього бізнесу й створює ризики повернення до тіньових схем.

«У теорії така модель виглядає простою і логічною, але на практиці, особливо для малих і середніх підприємств, вона може створити значні труднощі. Для багатьох це вкрай відчутне фінансове навантаження, яке не відповідає рівню їхнього фактичного прибутку», — зазначила представниця об’єднання.

За її даними, сьогодні понад 50% обороту ринку формують 17 великих компаній. Решта — це малий бізнес, який через фіскальний тиск змушений шукати обхідні шляхи або згортати діяльність.

«Ми щодня отримуємо численні звернення від підприємців з усієї країни. Вони діляться тривожними спостереженнями, чимало змушені свою роботу припинити або перейти у «сіру зону», — наголосила Думенкова.

Ярослав Железняк відреагував категорично. «Цю норму ми не будемо переглядати. Якщо запит до мене як до законодавця — відповідь «ні». Можемо переглянути лише у бік збільшення. Податки платили погано — саме тому й з’явилась ця модель», — зауважив один з керівників податкового комітету.

«Якщо ми говоримо про справедливі правила гри, то мають бути зміни до закону», —  продовжила Думенкова.

Серед її основних пропозицій — диференціація авансового платежу. На її погляд, внески мають базуватися на фактично реалізованих обсягах пального (наприклад, літрах), а не бути фіксованими.

Крім того, вона вважає, потрібно змінювати підхід до анулювання ліцензій. Має бути чіткий і зрозумілий механізм — із можливістю тимчасового призупинення ліцензії, урахуванням форс-мажорів, зокрема таких, як руйнування АЗС через бойові дії.

Також, з її слів, зараз важливо дати підтримку новим заправкам, які відкриваються навіть у складних умовах.

Окремий акцент вона зробила на станціях, що працюють у зоні бойових дій.

«Люди там щодня працюють під загрозою, але сплачують податки так само, як і великі мережі в столиці», — сказала Думенкова.

Своєю чергою Ярослав Железняк нагадав про чинний механізм звільнення від податкових зобов’язань у разі форс-мажорних обставин.

«Якщо є «приліт» — закон уже передбачає можливість несплати податків. Ми це передбачили для всіх підприємств, зокрема і для заправок. Закон змінювати не потрібно», — наголосив нардеп.

Асоціацію паливно-енергетичного бізнесу (АПЕБ) було засновано 2019 року. Згідно з інформацією на її офіційному сайті, вона об’єднує учасників ринку пального й зосереджується на захисті інтересів малого і середнього бізнесу. Склад членів організації у відкритих джерелах не розкривається.