Як наповнити бюджет, не повертаючи ПДВ

Уряд України анонсував повернення з 1 липня 2023 року податку на додану вартість (ПДВ) на паливо на рівні 20%, як це було до повномасштабного вторгнення. Нагадаю, рішення про часткове зниження податкового навантаження на бізнес Верховна Рада ухвалила у березні 2022 року, зменшивши паливний ПДВ до 7% і анулювавши акцизи. Пізніше, у вересні 2022 року, акцизи повернули. А тепер збираються повернути і ПДВ.

Головна мета абсолютно зрозуміла – бюджету держави потрібні гроші. Але в експертному середовищі всі чудово розуміють, що з поверненням 20%-го ПДВ повернуться і фінансові схеми, завдяки яким недобропорядні продавці палива уникатимуть сплати податку в повному обсязі.  

Справа в тому, що ПДВ – один із найскладніших в адмініструванні, корумпований і криміналізований податок. Чого не скажеш про акциз – його держава навчилася добре збирати й адмініструвати, завдяки чому він уник криміналізації. 

Для розуміння масштабів проблеми: 2021 року Державна фіскальна служба доповідала, що їй вдалося заблокувати незаконне відшкодування близько 1 млрд грн ПДВ. Водночас податківці визнали, що на схемах із ПДВ державний бюджет втрачає до 40 млрд грн щорічно! Це в ті роки, коли загальні надходження від ПДВ становили близько 400 млрд. 

І з підвищенням ПДВ до довоєнного рівня ці схеми знову повернуться.   

Перша думка, яка спадає в цьому разі, а чи не раціональніше для отримання надходжень у бюджет збільшити акциз? Для імпортерів палива фактично нічого не зміниться, але тоді ще більше виграють міні-НПЗ, які можуть узагалі уникати сплати акцизу. І допоки цю проблему з переробними підприємствами не буде розв’язано на державному рівні, підвищення акцизу може поставити учасників паливного ринку у вкрай нерівне становище.    

Як на мене, вихід – у тому, щоб залишити ПДВ на рівні 7%, а для наповнення бюджету ввести податок з продажу. Цей податок (sales tax) працює у найбільш розвинутих економіках світу – США і Японії (ВВП – 25 і 4,3 трлн доларів відповідно). Лідери світової економіки недарма використовують саме цю модель оподаткування.

Для кінцевого покупця особливої різниці немає – це буде 20% ПДВ чи податок з продажу, сума однакова. Але адмініструвати й збирати податок з продажу набагато легше – це можна робити автоматично за допомогою програмного забезпечення. Чим коротшим буде ланцюжок сплати податків, тим менше тіньових схем, корупційної складової й більше надходжень у державний бюджет. 

Сподіваюся, оприлюдню погляд на розв’язання проблеми більшості операторів ринку, якщо скажу, що повертатися до ПДВ недоцільно. Усім потрібно як компроміс збільшення акцизу і запровадження податку з продажу. Саме це дасть максимально потужне наповнення бюджету.