Обшуки досі залишаються інструментом тиску на бізнес в Україні – Arzinger

Обшуки, які проводять силові структури, досі залишаються інструментом тиску на діяльність бізнесу в Україні, вважає адвокат і партнер практики кримінального права та захисту бізнесу юридичної компанії Arzinger Юрій Сухов.

«На жаль, обшуки і далі залишаються інструментом організації та вчинення тиску на діяльність бізнесу в Україні. При цьому іноді відповідні слідчі дії не мають жодних намірів збирання необхідних для органу досудового розслідування доказів, які справді матимуть значення для кримінального провадження», – сказав він агентству «Інтерфакс-Україна», коментуючи обшуки в офісі Консалтингової групи «А-95».

За його словами, безпідставне вилучення комп'ютерної техніки, грошових коштів або умисне залякування працівників давно є типовими діями правоохоронних органів під час обшуку, які зазвичай виконуються явно без наміру отримати допустимі й належні докази.

«Особливо популярною серед правоохоронних органів є реєстрація «фактових» кримінальних проваджень, у яких навряд чи будуть підозрювані, проте в межах яких одночасно досліджується діяльність безпідставно великої кількості компаній. При цьому слідчі, не маючи на це жодних підстав, поєднують такі компанії між собою за ознакою нібито «змови» в скоєнні неправомірних дій. Для органу досудового розслідування це дуже зручно, оскільки така ситуація надає можливості проводити будь-яку кількість слідчих дій, зокрема обшуків», – зазначив Сухов.

Він звернув увагу, що у разі з «А-95» слідство у межах одного провадження навмисно пов'язало десятки компаній для збільшення множинності й демонстрації нібито обґрунтованості слідчих дій.

«На практиці таку стратегію орієнтовано на неуважність або завантаженість слідчих суддів. І в більшості випадків вона спрацьовує, тому що судді, замість того, щоб проконтролювати дії слідства і відсіяти незаконні, на практиці їх легалізовують. І найбільша проблема в тому, що слідчі судді не аналізують належним чином підстав для серйозних втручань у права громадян, а діють за правилом «якщо слідчий надав багато документів, то клопотання вже обґрунтоване», – пояснив адвокат.

За його словами, при цьому судді часто переносять у своє рішення формулювання з клопотання слідчого, не надаючи своєї оцінки його обґрунтованості, обмежуючись винятково посиланням на дотримання формальних вимог.

«Як завжди в таких випадках, цитати в судових рішеннях про нібито причетність конкретних осіб до неправомірних дій не підтверджуються зібраними доказами, а іноді ґрунтуються винятково на рапортах самих же співробітників правоохоронних органів. При цьому звичайні дії керівництва або співробітників компанії навмисне описуються таким чином, щоб вони виглядали як порушення закону. На жаль, це не поодинокий факт, і такі втручання в діяльність бізнесу є регулярними, що має отримати належну правову оцінку з боку прокуратури, яка здійснює нагляд за дотриманням прав і свободу в рамках кримінального провадження», – резюмував він.

Як повідомляв enkorr, Національна поліція 13 липня провела обшуки в офісі ТОВ «Консалтингова група «А-95» і квартирах її директора і кінцевого бенефіціара Сергія Куюна і його брата Артема за звинуваченням у нібито мінімізації податкових зобов'язань, вилучивши виявлені техніку й гроші.

На думку Куюна, обшуки з боку Нацполіціі були мотивовані учасниками паливного ринку, які масово використовують безакцизні розчинники для виробництва нафтопродуктів, у результаті чого держбюджет недоотримує мільярди гривень.

Пізніше, 16 липня, керівник парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що начальника слідства Нацполіціі Подолу (м.Київ) знято з посади через обшуки в офісі Консалтингової групи «А-95».