Норвегія посилила тиск на Європейський Союз із вимогою скасувати мораторій на нове буріння нафтових і газових свердловин в Арктиці, де зосереджено майже дві третини її нафтогазових ресурсів. Про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначає агентство, норвезькі політики, чиновники та представники галузі активізували роботу в Брюсселі напередодні презентації нової арктичної стратегії ЄС, яка очікується до кінця вересня.
Додатковим аргументом для Осло стала нещодавня криза на Близькому Сході й блокування Ормузької протоки, що посилило залежність Європи від норвезького газу. Наразі видобуток на норвезькому континентальному шельфі забезпечує близько 30% попиту на газ у країнах ЄС і Великій Британії.
У Євросоюзі нагадують, що заборона на нове буріння в Арктиці діє з 2021 року й відповідає кліматичним зобов’язанням блоку. Критики розширення видобутку вказують, що арктичний регіон нагрівається у три-чотири рази швидше за середньосвітові темпи, а нові проєкти можуть загальмувати відмову від викопного палива.
Водночас міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде заявив, що немає кліматичних підстав по-різному ставитися до нафти й газу, видобутих на північ і південь від Полярного кола. За його словами, країна не планує буріння у найпівнічніших льодових районах, однак уже веде активний видобуток у Баренцовому морі.
Попри очікуване зниження видобутку в майбутньому, Норвегія нещодавно відкрила для геологорозвідки 70 нових блоків у Північному, Норвезькому та Баренцовому морях.
Водночас група інвесторів, науковців та екологічних організацій закликала Єврокомісію зберегти чинний мораторій. На їхню думку, розширення видобутку в Арктиці створює ризики незворотної шкоди довкіллю та може посилити залежність Європи від викопного палива після 2050 року.
Коментарі
Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі
Увійти