Країни ЄС продовжують сплачувати мільярди євро за російські СПГ й СВГ

Ембарго ЄС на російське паливо не поширювалося на LNG (скраплений газ) і LPG (скраплений нафтовий газ). Лише 2022 року країни ЄС заплатили за російський СПГ аж 16 млрд євро, що стало рекордним результатом. Польща не імпортувала СПГ з росії. Однак у разі LPG вона є найбільшим імпортером у всьому ЄС. 2022 року Польща витратила майже 3 млрд злотих на російський LPG. Forum Energii пояснює, як можна залатати лазівки в ембарго ЄС на сировину з росії, щоб остаточно вивести її з ринку.

Обмеження росією постачань природного газу трубопроводами змусило деякі країни ЄС збільшити імпорт СПГ з цієї країни. Це явище в основному стосується Франції, Іспанії, Нідерландів і Бельгії. У всьому ЄС імпорт скрапленого газу з росії зріс з 14,2 млрд кубометрів 2021 року до 19,3 млрд кубометрів 2022 року.

Ринок СПГ, на відміну від трубопровідних постачань, глобалізований і дозволяє купувати за ринковою ціною окремі постачання з усього світу. Таким чином, Франція й Іспанія можуть усунути російський газ у відносно легкий спосіб (залежно лише від постачання). Однак відсутність санкцій проти російського СПГ дозволяє цілком легально імпортувати цю сировину, від якої ці країни не хочуть відмовлятися з економічних причин. 

Нерішуче ставлення країн Західної Європи до імпорту російського СПГ може допомогти росії повернути свою частку на європейському ринку, втрачену після скорочення постачань трубопроводами. Це знижує ефективність європейської політики, спрямованої на зменшення залежності ЄС від російських ресурсів і зменшення можливостей росії фінансувати озброєння.

Щоб запобігти такому сценарію, необхідно запровадити ембарго на імпорт російського газу морем. Альтернативним рішенням є введення цінових обмежень на російський СПГ, зазначають у Forum Energii. З їхніх слів, імпортувати СПГ можна було б лише за заздалегідь узгодженою максимальною ціною.

Цінність європейського ринку LPG однозначно нижча, ніж ринку LNG. Незважаючи на це, продаж цього палива все ще приносить значні доходи російським виробникам. Лише 2022 року вони становили близько 1,1 млрд євро.

Переважна більшість, приблизно 2/3 цієї суми, потрапила до росії з Польщі. Щоб задовольнити попит на LPG, Польща приречена на імпорт. Вітчизняні нафтопереробні заводи не мають достатніх виробничих потужностей, і немає перспектив значного збільшення видобутку з родовищ.

Важливим чинником, характерним для Польщі, є існуючі ланцюжки постачань. Приблизно 55% LPG, який надходить у Польщу з-за кордону, доставляється залізницею, менше 29% – морським транспортом і понад 16% – автомобільним транспортом. Історично в Польщі домінують наземні LPG-термінали, розташовані на сході країни і призначені для прийому палива з росії й білорусі. Це роками визначало, що найдешевший шлях імпорту з погляду логістики – це напрямок.

У Польщі є три морські термінали скрапленого газу із загальною потужністю перевантаження менше 1 млн тонн на рік. При річному імпорті в 2,1 млн тонн неможливо повністю замінити постачання залізничним транспортом зі сходу морським імпортом.

Особливістю польського ринку скрапленого газу є також невеликі ємності для зберігання. Загалом польські склади мають ємність 105 000 м² і розташовані переважно на перевантажувальних терміналах. Лише 1/3 з них розташовані в морських терміналах. Це означає, що потужність сховища відповідає лише 4% національного річного споживання LPG. У результаті польський ринок LPG залежить від безперервності постачань (переважно з росії) і дуже чутливий до можливого дефіциту палива.

Ключем до виведення російського СВГ з Європи є розв'язання польських проблем із постачанням і використанням цієї сировини. Введення ембарго ЄС на постачання цього палива з росії, з низькими запасами і залежністю від безперервності постачань зі сходу, призведе до зростання цін і дефіциту скрапленого газу в Польщі. Низхідне нормування буде необхідним у формі, наприклад, тимчасової заборони на продаж автогазу, щоб захистити більш вразливі домогосподарства, сільське господарство й промисловість. Однак слід зазначити, що таку ситуацію може спровокувати й росія, щоб викликати кризу в Польщі.

Тому в інтересах Польщі не допустити такого сценарію. Цього можна досягти шляхом збільшення інвестицій у складські й перевантажувальні потужності польських LPG-терміналів. Крім того, контрзаходом може бути збільшення імпорту з використанням західноєвропейських терміналів (порти ARA). Зрештою, Польща повинна прагнути до ситуації, за якої можна буде запровадити ембарго на російський скраплений газ без нормування цього палива.