Розширення санкцій проти китайських портів і нафтопереробних заводів (НПЗ) стримує потоки російської й іранської нафти до найбільшого у світі імпортера. Водночас нові обхідні маршрути свідчать, що уповільнення може бути тимчасовим, пише Bloomberg.
Великі державні переробні компанії призупинили закупівлі сорту ESPO — сирої нафти, яка становить основну частину імпорту Китаю з росії — після запровадження санкцій США проти «роснєфті» й «лукойлу». Вашингтон також обмежив іранські потоки, націлившись на нафтовий термінал «Річжао», який обробляв близько 10% імпорту сирої нафти до Китаю.
Деякі приватні НПЗ, які зазвичай більш толерантні до ризику при купівлі чутливої нафти, також уникають сорту з Далекого Сходу росії. Обережність зросла після того, як ЄС і Велика Британія внесли до санкційного списку компанію Shandong Yulong Petrochemical Co. — одного з основних покупців російської нафти серед так званих «чайників».
Ці події створили підвищений рівень тривоги на ринку.
Зі слів Вандани Харі, засновниці сингапурської аналітичної фірми Vanda Insights, саме зростання страху відрізняє останні заходи США від попередніх обмежень. «Санкції США проти «роснєфті» й «лукойлу» можуть змінити правила гри», — зазначила вона.
Нервозність серед китайських покупців зростає на тлі скорочення закупівель російської нафти індійськими НПЗ, що свідчить: зусилля Заходу позбавити кремль фінансування розв’язаної росією повномасштабної війни проти України починають давати результат. Водночас стійкість портів, уже внесених до чорного списку — таких як «Дунцзякоу» у провінції Шаньдун, — свідчить про можливість відновлення потоків без належного контролю й забезпечення дотримання санкційного режиму.
За оцінками Rystad Energy AS, імпорт російської сирої нафти до Китаю може скоротитися на 500-800 тис. барелів на добу (б/д) у листопаді — це близько двох третин від звичайного рівня. Тим часом постачання з Ірану може зменшитися на 200-400 тис. б/д, або на 30%.
Зі слів Емми Лі, провідного аналітика китайського ринку компанії Vortexa Ltd., яка спеціалізується на відстеженні руху суден, на ринку формується надлишок чутливої нафти, що шукає нові напрямки. Приватні НПЗ — «чайники» — не мають достатньо імпортних квот, а продавці намагаються терміново позбутися барелів, що тисне на ціни.
Імпорт іранської нафти до Китаю, ключовим портом для якої є «Річжао», залишається низьким після того, як у жовтні порт потрапив під санкції через зв’язки з виробником із Перської затоки. За даними Vortexa, високі запаси у Шаньдуні й відсутність квот серед приватних НПЗ також знижують попит на ці барелі.
Коментарі
Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі
Увійти